Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь http://img-host.org.ua/
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Серпень 2017 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ                 Серпень  2017 рік.
Як у серпні дбаємо – так зимою маємо.

1 серпня – минає 160 років від дня народження Кокорудзи Іллі Федоровича (1857-1933), педагога, вченого, громадського діяча. Народився у м.Яворові, нині Львівщина, здобув філософську освіту у Львівському ун-ті, займався педагогічною і науковою діяльністю у сферах філософії, педагогіки, історії української літератури, склав професорський іспит, довгий час очолював Академічну гімназію у м.Львові, працював у низці громадських організацій, став співзасновником товариства «Учительська громада». Разом з дружиною Іванною Чачковською здійснив багато пожертв при житті та по заповіту на духовний розвиток краю.

4 серпня – 260 років тому народився Боровиковський Володимир Лукич (1757-1825), маляр, живописець, іконописець, портретист. Народився у м.Миргороді Миргородського полку Полтавщини у козацькій родині, багатій на таланти: його брати, батько, а також брати батька, несучи справно козацьку службу, займалися іконописом. У віці понад 30 років Володимир подався до Петербургу, навчався в Академії мистецтв під керівництвом українця Дмитра Левицького, став академіком, радником закладу. Написав близько 200 портретів сучасників, багато ікон, рання творчість пов’язана з традиціями українського живопису 18 ст., часто звертався до образів простих людей, прагнув виразити такі чесноти, як гідність, благородність тощо.

5 серпня – 80 років від дня народження Хорунжого Юрія Михайловича (1937-2007), письменника. Народився у м.Києві, освіту отримав у Московському ін-ту нафтохімпрому, працював за фахом, в 1977р. став членом Спілки письменників України, 3 1982р. перебував на творчій роботі. Упродовж 1988-1991рр. разом з родиною брав активну участь у багатьох акціях заради становлення Української Держави. У творчому доробку письменника романи, повісті новели, есеї-портрети тощо, де широко представлена і історична тематика, це «Сага про Ярославових доньок»,. «Шляхетні українки» і ін.

10 серпня – минає 280 років від дня народження Лосенка Антіна Павловича (1737-1773), живописця, педагога, культурного діяча, академіка. Народився у м.Глухові Глухівського полку Гетьманщини (нині райцентр Сумщини), освіту здобув у Глухівській школі співу та у Петербурзькій академії мистецтв, вдосконалював майстерність у французьких майстрів у портретному жанрі та історичному живописі. Уклав перший в імперії посібник з художньої анатомії, розробив рекомендації щодо роботи над історичною картиною. У 1770р. створив картину на тему давньоруської історії – «Володимир і Рогніда», якою стверджував рівноправність національної історії з історією античного світу.

14 серпня – 130 років тому народився Дяченко Дмитро Михайлович (1887-1942), архітектор, засновник стилю українського необароко, громадський діяч. Народився у м.Таганрозі, освіту отримав в Академії художностей та в Інституті цивільних інженерів у С.-Петербурзі. Став фундатором і ректором Українського архітектурного ін-ту, викладав у Київському художньому ін-ті та сільгоспакадемії, проводив велику громадську роботу. У 1930-х роках звинувачений більшовицьким московством у вияві українського націоналізму у науковій та практичній діяльності у царині архітектури, у липні 1941р арештований, а в травні 1942р. знищений у саратовському концтаборі «ГУЛАГ»-у.

17 серпня – минає 160 років від народження Мандичевського Євсевія (1857-1929), музикознавця, композитора, диригента, педагога. Народився у с.Молодія, нині Глибоцький р-н Чернівеччини, музичну освіту здобув під опікою композиторів С.Воробкевича та А.Гржималі, а також філософську у Віденському ун-ті. Попри проживання у Відні, з Україною зв’язків не поривав, Написав 11 українських хорів, у т.ч. два на слова Т.Шевченка: «Ой , діброво» та «І день іде, і ніч іде». Обробляв українські народні пісні.

18 серпня – 130 років від дня народження Крушельницької Ганни Амвросіївни (1887-1965), оперної і концертної співачки (сопрано), сестри Соломії Крушельницької. Народилася у с.Біла на Тернопільщині, мистецьку освіту здобула у Вищому музичному ін-ті м.Львова та у Міланській консерваторії, виступала на сценах Рима, Варшави, Мілана, Венеції, виконувала партії в операх «Наталка Полтавка» М.Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, а також – зарубіжних авторів., виконувала твори П.Чайковського, С.Людкевича, Д.Січинського В.Барвінського, О.Ніжанківськогоі ін.

– 100 років тому народився Бородай Василь Захарович (1917-2010), скульптор, художник, академік, громадський і державний діяч. Народився у м.Катеринославі, нині – Дніпро, освіту здобув у Київському художньому ін-ті ім.М.Лисенка, згодом очолив рідний заклад, був головою Спілки художників УРСР. Є автором пам’ятників Тарасу Шевченку у Нью-Йорку і в Білому Борі (Польща), станкових композицій «Леся Українка», «Іван Богун», «Дума про волю» і ін. Неодноразово отримував державні нагороди, був депутатом ВР.

21 серпня – 390 років тому у Києві видано перший словник української мови – «Лексикон словенороський» Памви Беринди (1627), мовознавця, лексикографа, письменника, поета, друкаря, гравера. Ця праця була найвидатнішим досягненням староукраїнського словникарства. Словник містив близько 7 тисяч слів, складався з двох частин: «Лексіконь» – церковнослов’янсько-український словник, та «Імена свойственная» – зібрання тлумачень, топонімів і антропонімів, а також загальних назв неслов’янського походження. У «Лексиконі…» застосовано всі засоби наукового опрацювання матеріалу, а серед основних джерел, використаних при його укладанні, були словники доби Київської Русі, Острозька Біблія і ін.

23 серпня – минає150 років від народження Маковея Осипа Степановича (1867-1925), поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, педагога, громадсько-політичного діяча, редактора. Народився у м.Яворові Королівства Галіції та Володимирії, нині Львівщина, філософську освіту здобув у Львівському ун-ті, слухав лекції у Віденському ун-ті. Присвятив себе журналістиці, очолювана ним газета «Буковина» набула широкого резонансу у слов’янському світі. Окрім того викладав україністику у Чернівецькому ун-ті та в учительській семінарії. В оповіданнях і новелах змальовував тяжке життя галицьких та буковинських селян і міщан, картини української історії, був блискучим майстром сатиричних та гумористичних новел. Збагатив українську літературу перекладами творів багатьох зарубіжних авторів.

23 серпня – Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Встановлений у Європейському Союзі за ініціативи країн Балтії. З 2009 року відзначається як пам’ятна дата про жертви двох споріднених тоталітарних ідеологій-режимів: московського більшовизму на чолі з Всеросійською комуністичною партією більшовиків і німецького нацизму під орудою Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. День 23 серпня визначено з огляду на підписання цього числа у 1939р. зловіщого пакту Молотова-Ріббентропа між двома цими ж таки тоталітарними режимами.

23 серпня – День Державного Прапора України

24 серпня – День Незалежності України. Національне свято.

29 липня – 120 років тому народилася Мисько-Пастушенко Юлія Семенівна – літ. ім’я – Мирослава Сопілка (1897-1937), поетеса, прозаїк. Народилася у м.Винники, нині Львівщина, поезією захоплювалася з раннього віку, друкувалася у журналах «Сяйво», «Вікно» і ін. Під впливом московсько-більшовицької пропаганди у 1930р переїхала до підмосковної України, а вже у пік репресій в 1937р. страчена. Отримав комуністичну кару – постріл у потилицю – і чоловік поетеси, також поет Василь Бобринський, а їх двоє осиротілих дітей автоматично віднесено до роду «ворогів народу» У доробку Мирослави Сопілки поетична збірка «Роботящим рукам», прозові твори.

30 серпня – 110 років від дня народження Кеткова Олександра Дмитровича (1907-1991), літературознавця, журналіста, перекладача, громадського діяча. Народився у с.Зеленівка, нині Приморського р-ну на Запоріжжі, здобув освіту журналіста, займався перекладацькою працею творів українського письменства – Т.Шевченка, М.Коцюбинського, П.Панча і ін.– на болгарську мову і навпаки: А.Гуляшкі, П.Вежинова, Х.Русева, і ін. – українською. Очолював громадські організації дружби між народами.

1627 року указом царя московського Олексія (Михайловича) та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Тоді у Москві було спалено «Учительное Євангеліє» Транквіліона-Ставровецького разом із іншими його книгами, а також ′Катехизис′ Лаврентія Зизанія Тустановського.


О. Змієвський, В. Пилипенко, товариство «Просвіта», м. Бердянськ, Запорізький край, Україна,
/proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 0