Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь http://img-host.org.ua/
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ІВАН ФРАНКО – У СТРОФАХ

ІВАН ФРАНКО – У СТРОФАХ
Філософічна рима

Сучасне українське суспільство різниться не тільки у сфері так званих політичних уподобань, поглядів на історичну минувшину тощо (а звідси маємо і різну риторику),а навіть і тоді, коли мовиться про те чи інше явище — всіма однаково. Приклади лежать прямо на поверхні.
Ось, приміром, творчий спадок Івана Яковича Франка. Всі, як відомо, одностайно називають його Великим Каменярем. Але, виявляється, одні, збагнувши в тому чи іншому обширі його духовний спадок, роблять це досить умовно. У решти – «узагальнення» базуються на об’ємі радянської шкільної програми, тобто на вірші «Каменярі», ну, хіба що ще на «Вічному революціонерові». Для останніх характерним буває ще й похіхікування, і це логічно, бо характерно для посередностей та радянської, порадянської збоченостей, про які не варто і говорити.
За свідченням поета Бориса Олійника весь духовний спадок Івана Франка проблемно «убгати» навіть у 200 томів – і мистецький, і науковий.

Скажу від себе, що, роблячи спроби якомога більше пізнати Франка, по-перше, стаю свідомим того, що глибиннішого відображення почуттів, такого їх розмаїття відтінків – годі й віднайти, по-друге, нестримно воліється що-більш запам’ятати, занотувати.

Ось деякі з моїх потуг, які найменував «Філософічна рима. Іван Франко – у строфах».

Нехай життя момент
і зложене з моментів,
ми вічність носимо в душі

* * *
У маскарад життя іди без маски.

* * *
Ті, що терплять, варті того, щоб страждати.

* * *
Немає друга понад мудрість,
Ні ворога над глупоту,
Так, як нема любові в світі
Над матірню любов святу.

* * *
Кожда добрість — то наївність,
кождий друг — то хижий звір,
кожда думка — то помилка,
кождий спомин — то докір.

* * *
Не кидай власної мети,
Щоб за чужою десь іти,
А власну ясно ціль пізнай,
До неї просто поспішай.

* * *
Блаженний муж, що серед гвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.

* * *
Що проживеш весь вік убого?
Значить, не вкрав ніщо ні в кого,
А чесно працював на хліб.
Та й те подумай ще, будь ласка:
Твойого "я" найкраща частка
З тобою враз не ляже в гріб.

* * *
Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.

* * *
Я ще не старий! Ще сила
є в руках і у души!
Ще поборемося, доле!
Ну, попробуй, задуши!

* * *
Слова — полова,
Але огонь в одежі слова —
Безсмертна, чудотворна фея,
Правдива іскра Прометея.

* * *
Якби ти знав, які глибокі чинить рани
Одно сердите, згірднеє слівце,
Як чисті душі кривить, і поганить,
І троїть на весь вік, — якби ти знав оце!

* * *
Якби ти знав, як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце!
Глибокі рани серця як чудово
Вигоює — якби ти знав оце!

* * *
«Памятайте, мої други, ширіть скрізь і все Правду і нїщо більше як Правду. Бо хоча Правда зразу усім гірка, так все таки згодом вона скрізь бере верх й стає солодкою спасителькою людства.»

* * *
«Все, що йде поза рамами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий синтементалізм фантастів, що раді би широкими „вселюдськими“ фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.»

Володимир Пилипенко
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1