Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь http://img-host.org.ua/
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

“Кролікі”-95 або Тези про “сватизм”-ідіоматизм

“Кролікі”-95 або Тези про “сватизм”-ідіоматизм

1. Якщо телесеріал «Свати» є український кінопродукт, то яким тоді має бути – московський, коли в ньому – буцімто українському – москвинські актори, москвинський язик, москвинська (дещо підфарбована) «ісконная» тема соцреалізму – «пра водку і сєльодку»? Хіба що тільки конче не стачить матюччя… але воно там буквально на кожному кроці – мається на увазі.

2. Стосовно пана Добронравова та ще, щонайменше, одного (прізвище не знаю та й знати не бажається), який має взагалі вигляд типового пияки і без ролі… так ось хочу наголосити, що у свій час у колгоспах «імєні «Ільіча» чи «Лєніна, чи то «імєні «Путі к коммунізму» тощо, тобто у московських «дєрєвнях», та й подекуди у селах України ( бо ж цієї пошесті таки перейшло в Україну за московського колгоспного ладу)… таких "артистів" було і є – хоч греблі ними гати. То нехай той-такий артистизм їм і залишиться, тим паче, простори для цього – несходимі.

3. У світі немає нічого нового, приблизно про це і німецький філософ Хегель наголошував ще три століття тому, зокрема він стверджував, що історія повторюється щонайменше двічі: один раз у вигляді трагедії, інший – у вигляді фарсу.
От тому після трагедії в Україні – московсько-царської, а надто – кремлівсько-комуністичної – прийшов-наступив «русскамірний» фарс-сказ. Звідси, не так давно ми мали у Києві «кроліков», які, так демонічно прагнучи визнання їх московськими «шуткіньорамі», були, як і наразі 95-квартальні – москвоязикими, або, як каже один чоловік у соцмережах – москворотими.

4. «Квартальні– 95», відповідно, також у полоні цього демонізму (бачте, все по Хегелю), бо у протилежному випадку скільки було б прикрощей, коли б не привалив, приміром, Галкін – один раз та ще й – другий, і не зімітував би Веву Путіна (Веву – це не описка), або, скажімо, чорти не принесли б Мойсеєва – якогось інтернаціонального… одноразово у декількох сенсах, і інших.

5. Апріорі, найнетямущішому зрозуміло, що справа не лише у навіженому демонізмі, але й у – маєтностях хуторах, млинах… Перепрошую, це я небавом переліз у три століття назад, я хтів сказати – про гроші, бо ж чим ширше авдиторія, тим більше набиті ними кишені. Але не єдиними грошима движимі. І трохи про це в 6-ій тезі.

6. Ба а як же бути все-таки стосовно українства, українськості ? А ніяк, бо у малоросів-москворотів такої ділеми просто не існує. Бо «русскій «мір» чи то через московську церковність, чи через «95-ту квартальність» тощо, це яйця з одного гнізда московського вилупу.

7. Слід завважити, звернути увагу, що зазначені і незазначені «русскамірниє» збоченості царюють на українських чорноземах вже упродовж чвертьстолітньої державності.

8. Для порівняння і взагалі варто згадати Юрія Тимошенка і Юхима Березіна. Попри підрадянсько-московське уярмлення – Штепсель і Тарапунька не були ні «кроліками», ні чи то номерними квартальними, чи сватами з характерними пиками… Вони навіть у тих КП-тоталітарних умовах витримували паритет москвинського і українського. Ба більше, питома частина гумору, і взагалі – весь акцент був на боці Тарапуньки-Тимошенка, тобто – українського.
Так, це їм коштувало неодноразових відмов з боку кремлівського каганату у наданні звання «Народний артист СРСР», тобто – «від Москви і до самих до окраїн». Мабуть, вони не воліли у цій «формулі» бути окраїною… ще раз наголошую – не воліли в умовах безпросвітного москвізму-тоталітаризму.

Тому про «кроліков», за «свато-квартальних-…» – оце було мені, як казав колись Богдан Хмельницький – «шкода й говорити».
Володимир Пилипенко.
1

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1