Новини та події Гуляйпільського краю, області, України і світу.

”Якби літа вернулися, то б ще дівчата горнулися!“
(Поговірка, - дуже ґарна)
Приїхала якось у Пурхівку під час літніх вакацій студентка Оля Шаровська - донька Валентини Федосіївни, вчительки з ботаніки. Це було, ймовірно, в 1963 році. Порадившись зі своєю подругою Маковською Нелею, а також з іншими дівчатами та хлопцями, вони уклали концертну програму з пісень хорових і сольних, з танців, віршувань та й подалися до Гуляйполя у

(Пародія на віршування - про пародію на людування)
Я не належу сам собі,
я – що бур’ян, без коренеплоду гичка,
доки не ляжуть на моїм столі:
“Кобзар”, “Історія Русів”, ”Літопис“ Величка.
Хто я тепер у дзеркалі буття?
Який відбиток по собі залишу?
Мій образ нині – найчорніша чорнота,
душа гниттям несамовито дише.
Я і шахрай, шайкар, кланіст,
гарант блюзнірства, беззаконня,
владник-хабарник, корупціоніст,
грабіжник заробітку – “у законі”.

(Передрук медіафайлу із мережі ОК, сторінка Марини Тищенко)
Це продовження теми ”марксизм про москвинів“ - рабів монгольського болота, але з позицій вже ХХ століття.
Примітка: поняття фрустрація має латинське походження, його найкоротший змістовний переклад, це - омана чи марне очікування. Ознаками фрустрації - як внутрішнього стану, це дезорганізована свідомість. Головним і найнебезпечнішим проявом її зовні, тобто динамікою, є - агресія.
Бачте, де К. Маркс, а де Ш. де Голль

Передрук із сайту ОК, авторка м/файлу Марина Тищенко.

Можу сам підтвердити, тобто засвідчити те, що зі мною було те ж саме і кожного разу і повсякчас.
Ну, нехай я був гостем. Але ж там мешкає багато турків, це нащадки тих, котрих по війні німці запросили із Туреччини вдбудовувати німецькі руїни, бо ж, зрозуміло, чоловіча половина була майже до ноги винищена. Тепер турки живуть там цілими поселеннями, мають свої церкви, певно ж, не "Німецького патріархату"... але, попри таке, поза своїм середовищем вони - шпрехають і німці з ними, виключно,

”Мені здається, я не знаю…“
москальство справді не здихає…
Тарас Григорович Шевченко, як відомо прожив усього 47 літ, з них перших… 24 - у московському кріпацтві, з решти 23… ще 10 відбув на засланні серед і в умовах муштровано-аракчеєвського моксельного москальства.
Отже вільною людиною… вільною, певно ж, у царатному розумінні - в умовах, які були передднем виникнення московського фашизму на початку наступного ХХ століття, він, з підірваним здоров’ям, прожив усього

”Якщо б Московщина крізь землю провалилася б, то у світі нічогісінько б не захиталося“.
(Іван Тургенєв)
.
У ІІ Світову людобойню в Антигітлерівській коаліції країни західної цивілізації змушені були коаліціюватися з московським фашизмом, який був тоді у вигляді - під прикриттям ”замєчатєльнай «Страни Савєтав»“.
Тобто то було злигання з тим фашизмом, який, урешті, разом з німецьким напав на Польську Державу в 1939 році і якому (німецькому) десятки років пер українську

Пам’ятаю, у школі, у шкільній програмі нажимали на ”Досвітніх огнях“, тобто де можна було причепити ”революцію“. Одним словом, як не крути, а виходило на ”кп сс“. Але це ще, як кажуть - квіточки. Десь у 1980 році я придбав для своїх дітей із видання серії ”Шкільна бібліотека“ том з поетичними і прозовими творами Лесі Українки. Так там у розлогій передмові (автора не пам’ятаю), ні сіло ні впало, доводилося таке бузувірство, що, мовляв, Леся Українка була учасницею перших чи то марксистських,

”Жили ви лютими звірми,
А в свині перейшли!..“
На цій чорнині не вистачає ще багатьох ”свинодольних“, це - лисого-товстого, це - щелепо-відвислого, це - вусатого, це - п’яного, і так - до безкінечності… певно ж, якщо цьому не буде покладено край.
А той, що на передньому плані, ще живе. Небо, певно ж, йому не "світить", тому авансом і він тут.
( Напис на чорнині взято з твору Т.Г. Шевченка ”Мені здається, я не знаю…“. Заголовок також звідти).
В.Пилипенко