Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

Соплякова «політика»

Соплякова «політика»
Уявімо таку собі людину, яка знеобачка… впала з неба, але без наслідків, і яка запевне нічогісінько не знає про будь-що земне. Тобто це як у тому відомому запитальному глузуванні над незнайкою: ти що, з неба звалився?
І ось взяти й показати їй мультяшний хиз-політ чергової кремлівської ракети-бомби, про яку мовиться, що буцімто її не можна завчасно ні побачити, ні почути, а лише несподівано отримати нечувану-небачену руйнацію-нищення.
То ця – знебовпала істота, ймовірніше всього, припустить наступне: все, що летить, але не є птахом, може бути – смертю.

У наступному експерименті дамо їй прослухати балачку у вигляді набору окремих фраз: «С намі нє хатят разгаварівать», «Нас там нєту», «Ані патруліровалі граніцу, маглі заблудітца і аказатца на украінскай тєрріторіі», «Прінуждєніє к міру», «нєзначітєльниє страни» тощо.

У цьому разі почуємо вже не припущення, а наступну переконливість про те, що така риторика характерна… для дорослого сопляка, який у дитинстві, у підлітковому віці недозабіячився-недозадиркувався, який недогрався у війни з «автоматом», за якого слугував кусок соняшникового стебла, та ще – в картузі, закокардованому реп’яхами, та в наліплених погонах – з тих-таки реп’яхів…

Передбачаю, що той, хто більш-менш уважно вчитається у попередній текст, може запідозрити мене у звичайному пащекуванні, тому, бігме, неодмінно запитає: «Якщо людина впала з неба і нічого не знає, то звідки тоді такі грунтовні знання-досвід про реп’яхові кокарди з погонами, про автомати, взагалі та зокрема, із соняшника?» Ну і, урешті-решт , – спитається і про «сопляцтво».

Я не знаю як там на небі, а на землі нашій грішній все може бути – і відбувається часто, і це якраз у цьому випадку, – дуже просто: бо з неба вона впала прямо-таки в реп’яхи, – у лопухові, вперемішку з будяковими, а там тоді ватага хлопчаків і пухкала та строчила із соняшникових оцупків та палиць, виламаних із кущів, а на головах – вицяцькувані реп’яхами картузи.
А декотрі з них так загралися у війну, що ніколи було й соплі витерти всією протяжністю рукавів, тому так і висіли всевладно – зелені – у два струмені, аж до губ.


Володимир Пилипенко.
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1