Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Травень, 2018 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ.  Травень, 2018 рік.
Батько і мати, два сонця гарячих, / Що нам дарують надію й тепло. (Вадим Крищенко)

1 ч. – 120 років тому народився Мовчан Єгор Хомич (1898-1968), український кобзар. Народився у с.Велика Писарівка, нині селище, райцентр Сумщини, втратив зір від захворювання на віспу, навчався у Харківському музичному інтернаті для незрячих дітей, а також у кобзарів. Кобзарюючи, обійшов сотні сіл, мав багатий репертуар У період репресій 1930-х років не поїхав на «зліт народних співців» до Харкова, тим самим врятувався від масової московсько-комуністичної страти кобзарів. Під час німецько-радянської війни складав антинацистські пісні. Митець виконував чотири думи: «Плач невільників», «Удова», «Про братів Самарських» та «Про смерть козака-бандуриста».

2 ч. – минає 170 років з часу поставання у м.Львові Головної Руської Ради (1848р.), першої української політичної організації у Галичині для оборони прав 15-мільйонного українського народу в Австрійській імперії. Рада вимагала об’єднання в одну провінцію всі українські землі – Галичину, Буковину і Закарпаття, а також викладання в школах та видання урядових розпоряджень вести українсько мовою. Вона складалася із 30 членів – греко-католицьких священиків, інтелігенції; її першим очільником став єпископ Григорій Якимович. Рада заснувала культурно-освітницькі установи, видала першу у краї українську газету «Зоря Галицька», скликала Собор руських учених, створила підрозділи самооборони тощо.

4 ч. – 130 років від дня народження Грінченка Миколи Олексійовича (1888-1942), музикознавця, фольклориста, педагога. Народився у м.Києві, освіту отримав у Київському та Кам’янець-Подільському ун-тах, викладав історію української музики, написав працю «Українська музика та її представники», з 1934р. – професор Київської консерваторії. Був звинувачений в «буржуазному націоналізмі», арештовувався, втратив здоров’я. Є автором численних праць, це «Українські народні думи», «Коломийки», «Українські романси», а також нарисів про творчість композиторів М,Лисенка, Я.Степового, К.Стеценка, М.Леонтовича, Л.Ревуцького, М.Вериківського і ін., працював над створенням українського музичного словника.

5 ч. – 190 років від народження Білозерської-Куліш Олександри Михайлівни (1828-1911), письменниці, мала два літературних псевдоніма – Ганна Барвінок та А.Нечуй-Вітер. Народилася у м.Борзні на Чернігівщині, освіту отримала у приватних пансіонах, у творчому доробку письменниці оповідання із життя українського селянства, це «Молодича боротьба», «Хатнє лихо» і ін., була невтомною опорою для свого чоловіка – Пантелеймона Куліша, письменника, громадського діяча, підтримувала дружні стосунки з Тарасом Шевченком.

5 ч. – 130 років тому народився Капій Мирослав Дмитрович (1888-1949), письменник-фантаст, перекладач. Народився у с.Коцюбинці, нині Гусятинського р-ну Тернопільщини, освіту здобув у Львівському ун-ті, вчителював, у період поставання Західно-Української Народної Республіки захищав край у складі Української Галицької Армії. Займався творчістю, це поетичні і прозові твори, зокрема, «Незабутнім тіням Тарасовим», «З його думок». У пригодницько-фантастичній повісті «В країні блакитних орхідей» передбачив майбутнє України. Знаючи десять мов, здійснював переклади українською твори Ф.Шіллера, Г.Гейне, Г.Ібсена, В.Реймонта, Ж.Верна і ін.

5 ч. – 1938р. засновано Українську Могилянсько-Мазепинську Академію Наук у Варшаві – Урядом Української Народної Республіки в екзилі, яку очолив визначний український мовознавець Степан Смаль-Стоцький, а її генеральним секретарем став видатний історик права Андрій Яковлів. Академією було видано «Православний словник української мови», «Етимологічний словник української мови» і інші праці. З початком ІІСвітової війни Академія перестала існувати, відновлена у 1978р.

10 ч. – минає 170 років від народження Червинського Миколи Петровича (1848-1920), вченого зоотехніка, педагога, одного із основоположників зоотехнічної науки в Україні. Народився у м.Чернігові, освіту здобував у інженерному училищі та у військово-медичній академії, викладав у Київському політехнічному ін-ті, згодом очолив заклад, організував кафедру тваринництва, є автор наукових праць з питань годівлі, росту і розвитку с/г тварин. Його сини Володимир та Петро стали відомими вченими у сфері геології та мінералогії.

11 ч. – 110 років від дня народження Чигирина Віталія Єлисейовича (1908-1937), письменника, журналіста. Народився у с.Боровиця, нині Чигиринського р-ну Черкащини, навчався друкарству, журналістиці, працював у редакціях газет і журналів, зайнявся творчістю. У доробку збірки оповідань «Фрагменти доби», «Дівчата», «Перший гарт» і ін., роман «Квітень». Життя і творчість молодого митця було обірвано людобойним комуністичним московством: 1937р. – у день виродин «Ільича» 22 квітня – В.Чигирина було заарештовано, тривалий час катовано, а в листопаді – розстріляно… разом з багатьма діячами української культури. Твори письменника на довгі десятиліття було вилучено з літературних надбань українського народу.

12 ч. – 120 років тому народився Луговський Борис Львович (1898-1937), етнограф, краєзнавець. Народився у м.Тобольську – на засланні батьків, освіту отримав у Чернігівському ін-ті наросвіти, став співзасновником місцевого наукового товариства – осередку краєзнавства. Під час компартійної кампанії – «наступу соціалізму по всьому фронту» – у 1932р. був вигнаний з роботи у краєзнавчому музеї, а через рік і із аспірантури за «примиренське ставлення до класово-ворожих елементів». Це була лише «прелюдія» до його арешту у серпні 1937р. Від тортур із-за відмови визнати за правду наклепи комуністичних катів – збожеволів і вчинив, ймовірно, самогубство. Безцінними є матеріали вченого про чернігівських кобзарів, про ярмарки тощо.

13 ч. – День неньок-матерів.
15 ч. – Міжнародний день родини.
«Нехай шляхи нас ваблять із оселі / А рік за роком від дитинства віддаля / Та… рідна хата, мати і вечеря / Повік зорею сяють з «Кобзаря».

14 ч. – минає 160 років від народження Левицького Федора Васильовича (1858=1933), актора, режисера, перекладача, драматурга. Народився у с.Новоукраїнка, нині районне місто Кіровоградщини, освіту отримав у духовній семінарії, спершу вчителював, заснував театральний гурток, згодом грав у трупах М.Кропивницького, М.Садовського, виконував ролі у п’єсах М.Старицького, І.Карпенка-Карого і ін., мав власну трупу, є автором драмтворів «Благородний напиток», «Гроші», «В мутній воді» і ін.

16 ч. – 1648р. під Жовтими Водами завершилася переможна битва українського козацько-селянського війська на чолі з Богданом Хмельницьким проти загарбницьких сил Речі Посполитої – в ході національно-визвольної боротьби українського народу в 1648-1654 роках. Бої розпочалися 29 квітня, союзниками козацтва були кримські татари. Продовженням бойових дій стала наступна переможна для козаків битва поблизу міста Корсунь (нині Корсунь-Шевченківський, Черкащина) 25-26 травня. В ході цих битв загарбник втратив всі свої військові залоги на українській землі, цим було покладено край народовбивчому польському гніту, а з ним щезло і вкрай брутальне, принизливе – «psia krew». По цих перемогах Україна почала будуватися як незалежна Держава.

17 ч. – 110 років від дня народження Первомайського Леоніда Соломоновича (спр. ім.’я Гуревич Ілля Шльомович, (1908-1973), письменника, поета. Народився у м.Костянтинограді, нині Красноград Полтавщини, працював у редакціях видань, у закладах культури, відбув кореспондентом ІІСвітову війну. Є автором збірок поезій «Терпкі яблука», «День народження», «Земля», філософського роману про будні війни «Дикий мед» тощо, багато зробив перекладів українською творів Ф.Війона, Ю.Фучика, Г.Гейне і ін.

18 ч. – 140 років тому народилася Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна (1878-1965), художниця. Народилася у м.Львові, майстерності навчалася у Вищій художній школі Відня, довгі роки мешкала у Львові і творила про місто, це картини «Львівська вежа», «Старі львівські храми», «Двір єзуїтського костелу», «Гуцулки» і ін. По радянській окупації рідного краю змушена була малювати і портрети ланкових, свинарок, – але не про них, а про «торжество колгоспного ладу».

21 ч. – минає 130 років від народження Вілінського Миколи Миколайовича (1888-1956), композитора, педагога. Народився у с.Голта, нині у складі м.Первомайська Миколаївщини, освіту здобував у Одеському ун-ті – юридичну, та у консерваторії по класу композиції, займався творчою і педагогічною діяльністю. Разом з композиторами В.Косенком, Б.Лятошинським, Л.Ревуцьким сприяв процесу кристалізації національних рис в українській фортепіанній культурі. Митець брав участь у виданні творів М.Лисенка, його учнями були композитори К.Данкевич, О.Білаш, Г.Мірецький і ін., є автором «Балади у формі варіацій для фортепіано на українську народну тему». Доклав також багато зусиль для розвитку національної музичної культури Молдови.

23 ч. – 120 років від дня народження Ярошенка Володимира Мусійовича (1898-1937), поета, байкаря, прозаїка, драматурга, кіносценариста, літературного критика. Народився у с.Івахники, нині Лохвицького р-ну Полтавщини, навчався у Київському комерційному ін-ті, вчителював, працював у друкованих виданнях, у кіностудії. Є автором поетичних збірок «Світлотінь», «Луни», збірок байок «Що й до чого», «Через решето», комедії «Шпана», кіносценаріїв «Хліб», «Земля», «Слово о полку Ігоревім» тощо. Більшість творів митця, це – спроба філософськи осмислити людське буття. У 1933 та 1936рр. В.Ярошенко арештовувався за звинуваченням у «націоналізмі», у 1937р. отримав комуністичну кару від московсько-більшовицьких людоїдів – постріл у потилицю.

28 ч. – 110 років тому народився Кордуба Фелікс (1908-1987), громадсько-політичний діяч, видавець. Народився у м.Тернополі, ще в гімназійний період став активістом молодіжного визвольного руху, ув’язнювався польською владою. У 1943р. воював у складі дивізії Січових Стрільців «Галичина», по війні оселився у м.Мюнхені, був директором української друкарні «Логос», секретарем Спілки українських журналістів, президентом Головної ради центрального представництва української еміграції в Німеччині. Полишив численні спогади, статті на історичні і соціально-політичні теми, був у складі редколегії історико-мемуарної збірні «Шляхами Золотого Поділля», виданого у Філадельфії (США) у 1960, 1970 та 1983 роках.

29 ч. – минає 160 років від народження Крижицького Костянтина Яковича (1858-1911), художника, педагога, академіка, громадського діяча. Народився у м.Києві, освіту отримав у Київській художній школі М.Мурашка та у Петербурзькій академії мистецтв. У творчій спадщині митця домінують твори з українськими пейзажами, в яких передав захоплення краєвидами рідних місць, це полотна «Перед дощем», «Травневий вечір», «Лісова далечінь», «Вечір на Україні», «В околицях Києва» і ін., всього ним створено біля 700 картин.

29 ч. – 140 років від дня народження Карманського Петра Сильвестровича (1878-1956), поета, перекладача, публіциста, громадського діяча. Народився у м.Чесанів, нині у складі Польщі, освіту отримав у Львівському ун-ті, займався журналістикою, перекладами, поетикою. У період поставання Західно-Української Народної Республіки перебував на дипломатичній роботі. По окупації Західної України радянцями у 1939р. зазнав переслідувань, був відсторонений від викладання у рідному університеті. Перші збірки поета «Ой люлі, смутку», «Блудні вогні», «Пливем по морі тьми» стали яскравим виявом його неповторного художнього світу, створив цикли «Кривавими шляхами», «За честь і волю» і ін.

29 ч. – 130 років тому народився Киріяк Ілля (1888-1955), журналіст, письменник, громадський діяч. Народився у с.Завалля, нині Снятинського р-ну Івано-Франківщини, у 18 років емігрував до США, далі до Канади, спершу працював на шахтах , шляхобудовах, згодом закінчив учительський семінар, навчався в інституті ім.П.Могили, вчителював, брав активну участь у житті української діаспори, займався журналістикою, редагував українські видання, укладав читанки для українських школярів, став ректором інституту ім.М.Грушевського. Є автором повісті-трилогії «Сини землі» про суспільно-побутове життя переселенців з України в канадських преріях провінції Альберто.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1