Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Червень, 2018 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ.   Червень, 2018 рік.
«Та поки серце в нас живе, – / Нас не поставиш на коліна».
Володимир Булаєнко
1 ч. – 130 років від дня народження Кропивницької Олександри Марківни (1888-1969)), оперної та камерної співачки. Народилася у м.Єлисаветграді, нині м.Кропивницький, театральному мистецтву вчилася у батька Марка Лукича Кропивницького – письменника, драматурга і актора, співу та грі на фортепіано – у Франції та Італії. Мала великий оперний репертуар, дієво пропагувала українську музику, виконувала твори композиторів М.Лисенка, П.Чайковського, К.Стеценка, Я.Степового, а також зарубіжних митців.

1 ч. – 110 років тому народився Вирган Іван Оникійович (1908-1975), поет, перекладач. Народився у с.Матвіївці, нині у складі с.Кліщинці Чорнобаївського р-ну Черкащини, здобував освіту у Лохвицькому педтехнікумі та Харківському ун-ті, вчителював та займався творчістю, заявив про себе як талановитий поет, є автором численних збірок, серед яких «Озброєна лірика», «Щастя-доля», «Над сулою шумлять явори» і ін. У співавторстві уклав «Російсько-український словник сталих виразів». Був репресований.

2 ч. – минає 90 років від народження Ященка Леоніда Івановича (1928-2016), музикознавця, фольклориста, композитора, диригента. Народився у м.Києві, мистецьку освіту здобув у консерваторії та в аспірантурі Інституту мистецтв АН. У 1968р. був звільнений з наукової установи з-за підписання колективного звернення до ЦК КПРС з приводу судових розправ над інакодумцями. Подальше життя присвятив творчій роботі, організовував хорові колективи, ансамблі, одноразово змушений був працювати маляром, теслею тощо. Є автором праць «Українське народне багатоголосся», «Україна в обрядах на межі тисячоліть» і ін.

7 ч. – 1668 року Гетьман Правобережної України Петро Дорошенко став зверхником всієї України – «обох берегів Дніпра». Це сталося після тривалих протистоянь з очільником Лівобережжя – ставлеником Москви – І.Брюховецьким. Цьому передували народні хвилювання, незадоволення І.Брюховецьким (був пожалуваний у бояри). Проти гнобителів повстав весь український народ: в усіх містах і замках стали бити бояр,. виганяти московських воєвод і московські військові залоги. Але маніакальне загарбництво Московії у тандемі з Річчю Посполитою звели ці зрушення нанівець.

7 ч. – 1938 року Микола Кіндратович Вороний – письменник, перекладач, поет, режисер, громадсько-політичний діяч, театрознавець – знищений тоталітарним московством. Народився у 1871 році, був одним із засновників Української Центральної Ради, Українського національного театру, є автором знаменитої поеми «Євшан-зілля» – про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності.

8 ч. – 200 років від дня народження Корсуна Олександра Олексійовича (1818-1891), письменника, поета, видавця, реформатора українського правопису. Народився у с.Богданівська Антипівка на Донщині у родині поміщика. Здобув правничу освіту у Харківському ун-ті, через 15 літ покинув службу, повернувшись у рідне село, займався етнографією, літературною творчістю. Організував видання альманаху «Сніп», в якому відмовився від зрусифікованості української абетки – так зв. «ярижки», тобто викинув літери «ы», «е», а увів – «и» і «є» тощо. Є автором спогадів про історика М.Костомарова, знав особисто Т.Шевченка, отримав від нього підтримку у справі реформи правопису.

8 ч. – 160 років тому народився Рогоза Олександр Францович (1858-1919), військовий діяч. Народився на Чернігівщині у священичій родині, закінчив Миколаївську академію Генштабу, у І Світову війну командував армією, мав генеральське звання. З квітня 1918р. вступив до Армії Української Народної Республіки, очолив військове міністерство, реорганізував Генштаб, провадив українізацію війська, відновлював козацтво. З приходом до влади Директорії був відсторонений з посади, урешті, відмовившись від еміграції, потрапив до лабет московського так зв. ЧК і розстріляний.

8 ч. – минає 100 років від народження Булаєнка Володимира Дмитровича (1918-1944), поета. Народився у с.Сорокодуби, нині Красилівського р-ну Хмельниччини, у шкільні роки цікавився фольклором, навчався у Дніпропетровському ун-ті, там розпочав писати поезії. З початку німецько-радянської війни перебував на фронті, де і загинув. Його творчість несе любов і сувору правду про долю рідного краю. Посмертні збірки поезій видані з передмовами Л.Костенко, Б.Олійника, В.Забаштанського, серед яких і «Поки серце в нас живе… Вірші. Спогади. Присвяти». В.Булаєнка навічно занесено у списки студентів Дніпропетровського ун-ту, у 2013р. встановлено меморіальну дошку на будівлі школи села Воскресенки Пологівського р-ну на Запоріжжі, де поет вчителював у залізничній школі.

9 ч. – 140 років від дня народження Мар’яненка Івана Олександровича (1878-1962), актора, режисера, педагога. Народився на х.Сочеванів, нині Бобринецького р-ну Кіровоградщини, з 17 років займався сценічною діяльністю, зіграв понад 300 ролей, одноразово викладав у культурно-освітніх закладах, серед його учнів були Василь Василько, Іван Козловський, Наталія Ужвій і ін., є автором книг «Минуле українського театру», «Сцена, актори, ролі», створив образи Хоми Кичатого у п’єсі «Назар Стодоля», Гонти у – «Гайдамаки» і ін.

9 ч. – 130 років тому народився Яната Олександр Алоїзович (1888-1938), агроном, ботанік, академік. Народився у м.Миколаєві, освіту отримав у Київській політехніці, займався науковою та викладацькою діяльністю, з 1928р. професор Харківського сільгоспінституту, заснував «Український ботанічний журнал». У 1933р., у час голодомору, був звільнений з роботи за «протягування буржуазних теорій у галузі боротьби з бур’янами», відправлений спершу на Соловки, далі – на Колиму, де і загинув. О.Яната став одним із організаторів заповідників Конча-Заспи та Канівського, ним було врятовано від розорювання Хомутівський степ, що на Донеччині у Бойківському р-ні.

10 ч. – 1948 року Українські політичні партії та організації в еміграції підписали Статут Української Національної Ради, яку було створено для консолідації всіх самостійницьких сил у відновленні незалежної Української Держави з демократичним устроєм. Це була законодавча інституція, яка обирала Президента та Виконавчий Орган. Рада мала друковане видання «Тризуб» у м.Парижі, нею було засновано Інформаційне Бюро в м.Мюнхені, де видавалася газета «Мета». УНР проіснувала до 1992 року.

12 ч. – минає 110 років від народження Свєчникова Анатолія Григоровича (1908-1962), композитора, педагога. Народився у м.Києві, фахову освіту отримав у Київському музично-драматичному ін-ті ім..М.Лисенка та в аспірантурі Київської консерваторії, працював на Українському радіо, викладав у консерваторії. Доробок митця складають твори на українську тематику, це балет «Маруся Богуславна», поема «Кармелюк», цикл «Дев’ять українських пісень», музика до кіно «Кров людська не водиця», «Калиновий гай» тощо.

15 ч. – 180 років від дня народження Вітошинського Осипа Сильвестровича (1838-1901), священика, громадсько-освітнього діяча, диригента. Народився у м.Косові Королівства Галіції і Володимирії, нині Івано-Франківщина. Освіту отримав у Львівській духовній семінарії, приватно навчався музиці. Ставши духовним пастирем, одноразово дбав про розвиток культури: організовував селянські хори, заснував одну з перших хату-читальню «Просвіти». Володіючи агрономічними знаннями, сприяв розвитку рільництва, садівництва. Про О.Вітошинського з захопленням відгукувалися І.Франко, Б.Лепкий, В.Стефаник і ін.

16 ч. – 1578 року загинув Іван Підкова, козацький кошовий отаман (нар. 1533р.). За переказами – немовлям був врятований від татар, виховувався козаками, мав неабияку силу і надзвичайно високий зріст. На Запоріжжі з’явився у 1556р. на чолі з козацьким полком, брав участь у морських походах під орудою кошового отамана Січі Самійла Кішки. У 1577р звільнив Молдовське князівство від турецьких впливів і був проголошений молдовським господарем. Підступно схоплений за наказом польського короля С.Баторія і страчений. Урешті, останки І.Підкови було перепоховано у Каневі під Чернечою горою в одному з православних монастирів.

18 ч. – 90 років тому народився Плачинда Сергій Петрович (1928-2013), письменник, критик, публіцист. Народився на х.Шевченко, нині село Новоархангельського району на Кіровоградщині, філологічну освіту здобув у Київському ун-ті та в аспірантурі Інституту літератури. Став першопублікатором щоденників О.Довженка, є автором історичної повісті «Неопалима купина», яка була вилучена з обігу за «націоналістичний ухил». Його перу належать тематичні розвідки «Міфи і легенди давньої України», «Лебедія. Як і коли виникла Україна» і н.

21 ч. 1768р. повстанські загони селян і козаків під орудою козацьких ватажків М.Залізняка і І.Гонти здобули м.Умань. Це був період найпотужнішого третього гайдамацького руху на Правобережній Україні проти польського гніту, відомий як Коліївщина, перший вибухнув у 30-х роках і тривав аж до 1750 року, другий – у 1750-х роках. Але кожного разу перемагала зовнішня сила, яка була налаштована не на вільну працю і життя – як повстанці – а на гніт, на паразитування, на нищення. Багатовікова боротьба українського народу за власну землю і волю сформувала у його суспільній свідомості двоєдиний код – бути вільним і – не зазіхати на волю інших. Але в умовах недосконалості світу, загарбницького паразитизму цілих держав, зокрема та особливо, із найближчого оточення, це призвело до неймовірних жертв і втрати частини етнічних земель. Таке відбувається і наразі.

21 ч. – минає 110 років від народження Нагаєвського Ісидора Дмитровича ( 1908-1989), церковного служителя, історика. Народився у с.Полівці Чортківського р-ну Тернопільщини, освіту отримав у Львівській богословській академії, прийняв духовний сан. За участь в українському національному русі ув’язнювався польським, московським і німецьким режимами, у 1943-44рр. був капеланом у дивізії Січових Стрільців «Галичина». З 1947р. перебував на еміграції, став професором Українського Вільного Університету у Мюнхені, а згодом і Українського Католицького Університету в Римі, є автором праці «Кирило-Мефодіївське християнство в Русі-Україні».

23 ч. – 190 років тому уперше видано «Енеїду» Івана Котляревського (1828), – зусиллями Парпури Максима Йосиповича, громадського діяча, мецената, видавця. Це була перша книга, написана і видана сучасною українською мовою, чим було покладено початок становлення і розвитку новітньої української літератури.

24 ч. – 120 років від дня народження Журливої Олени Костівни (ур. Пашенківська, 1898-1971), письменниці, співачки. Народилася у м Сміла, нині – Черкащина, з дитячих років писала поезії, першим віршем був «Чогось нема, чого – не знаю». Філологічну освіту здобула на Вищих курсах Києва, де стала і кандидатом наук, вчителювала. З 1926р. розпочала кар’єру оперної співачки, одноразово випустила збірки поезій «Металом горно» і «Багряний світ», на її вірші були написані пісні композиторами П.Козицьким та В.Косенком. У 1938р. репресована – 10 років московсько-більшовицьких таборів. Повернулася з підірваним здоров’ям, 16 років була прикута до ліжка. Є автором збірки поезій «Хто знає, як рік минає».

26 ч. – 100 років тому народився Бережний Василь Павлович (1918-1988), письменник, журналіст. Народився у с.Бахмач Бахмацького р-ну Чернігівщини, освіту отримав у Київському ун-ті, відбув ІІ Світову війну, займався журналістикою у виданнях «Дніпро», «Вітчизна», «Україна» і ін., найбільш повно розкрився талант письменства у жанрі наукової фантастики, це романи й повісті «У зоряні світи», «У промінні двох сонць», «Молодший брат сонця», «Космічний Гольфстрім» і ін.


О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1