Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Липень 2018 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ. Липень 2018 рік.
Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається.

2 ч. – 210 років тому народився Пассек Вадим Васильович (1808-1842), етнограф, археолог, письменник. Народився у московському Сибіру, куди був засланий його батько. Після навчання у Московському ун-ті – втратив викладацтво у Харківському ун-ті із-за приналежності до гуртка О.Герцена.. У родовому с.Спаському на Харківщині займався дослідженням старовини і залишив значний слід в історичній і етнографічній науках. Є автором нарисів «Києво-Печерська обитель», «Ногайські степи», «Околиці Переяслава» і ін. Дід В.Пассеки був козацьким полковником зі Слобожанщини.

5 ч. – минає 120 років від народження Стешенко Ірини Іванівни (1898-1987), акторки, письменниці, перекладачки. Народилася у м.Києві, акторському мистецтву вчилася в Музично-драматичному ін-ті ім. М.Лисенка, працювала у театрах «Березіль», а також ім. Т.Шевченка у містах Києві та Харкові. Здійснила численні переклади українською творів західноєвропейського письменства: Гете, Мольєра, Шекспіра, Шіллєра і ін. На початку 1970-х років була виключена зі Спілки письменників України «за співпрацю з дисидентами», є внучкою письменника М.Старицького.

7 ч. – 140 років від дня народження Кучугури-Кучеренка Івана Іововича (1878-1937), кобзаря, громадського діяча. Народився у с.Мурафа, нині Краснокутського р-ну Харківщини, у дитинстві осліп від захворювання на віспу. Кобзарському мистецтву навчався у відомих кобзарів С.Бідила, П.Гащенка, С.Пасюги і ін., на запрошення М.Лисенка викладав у Київській музично-драматичній школі, мав звання народного артиста Української Народної Республіки. У 1937р. – у пік московсько-більшовицьких репресій – був страчений. У репертуарі митця було понад 300 народних пісень, а також 8 дум, є автором пісні «На високій дуже кручі» (на смерть Т.Шевченка).

7 ч. – 1988 року постала Українська Гельсінська спілка – громадсько-політична і правозахисна організація. Подія відбулася у м.Львові, засновниками стали учасники Гельсінської групи, що діяла в УРСР з 1976р. Була найбільшою правозахисною організацією в республіці, її керівником став письменник м.Руденко, а серед її 36-ти членів були відомі дисиденти П.Григоренко, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл, В.Стус, О.Бердник і ін. У декларації Спілки наголошувалося на створенні умов для реального виконання Гельсінських угод, її участі у міжнародних нарадах з цього приводу. Московський тоталітаризм, який, про людське око, будучи одним з ініціювальників міжнародної наради у Гельсінкі, цілком логічно – відповів на це традиційними погромами, таборами.

16 ч. – минає 110 років від народження Барки Василя – Очерета Василя Костянтиновича (1908-2003), письменника, перекладача. Народився у с.Солониця, нині Лубенського р-ну Полтавщини, навчався у духовному училищі, педагогічному технікумі та ін-ті, здобув вчену ступінь, викладав історію літератури. Під час німецько-радянської війни, потрапивши у полон, опинився у Німеччині, далі перебрався до Франції, а з 1950р. – у США. У творчому доробку письменника понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Є автором екранізованого роману про Голодомор «Жовтий князь», поезії митця є віддзеркаленням його глибокої релігійності, де у високомистецькій формі відображені події з історії українського народу.

19 ч. – 100 років тому постала Українська Православна Церква Канади (918). Заснована у м.Саскатун, мала первинну назву Українська-грекоправославна церква Канади, яка об’єднала переважно українців та канадців українського походження, є митрополією Костянтинопольського патріархату. Предстоятелями Церкви були митрополити Іоанн (Теодорович), Мстислав (Скрипник), Іларіон (Огієнко), Михаіл (Хороший) і ін. В 1968р. у м.Вінніпезі при Коледжі святого Андрія було засновано факультет православного богослов’я. 14 липня 2010 р. на Соборі Церкви архієпископа Юрія (Каліщука) обрано митрополитом Української Православної Церкви в Канаді. Українське православ’я на Заході було і є оберегом духовності і державництва українського народу.

20 ч. – свято Перуна. Старослов’янське свято, присвячене одному з головних божеств – Перунові. Це були молитви до кінця сезону дощів, буревіїв і спуском води під землю у зв’язку з дозріванням збіжжя.

20 ч. – 140 років тому народився Шульга Ілля Максимович (1878-1938), художник, педагог. Народився у с.Кропивна, нині Золотоніського р-ну Черкащини, живописному мистецтву навчався у Києві, Москві та Петербурзі, викладав у Київському художньому ін-ті. Творив у різних жанрах, це історичні теми, побут, краєвиди, портрети, загалом творчий спадок складає близько тисячі картин. У 1938р. був заарештований за звинуваченням у націоналізмі, невдовзі загинув у таборі. Є автором картин «Козача розвідка», «Водосвяття», «Малі хутори», «Шевченко», великого полотна «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва».

21 ч. – минає 110 років від народження Гаркавого Прокопа Хомича (1908-1984), селекціонера, академіка. Народився у с.Пилява, нині Канівського р-ну Черкащини, освіту отримав у Маслівському ін-ті селекції, подальшу науково-дослідну роботу проводив у Одеському селекційно-генетичному ін-ті. Світову славу вченому принесли виведені ним десятки сортів озимого та ярого ячменю. Залишив по собі цілу когорту вчених-селекціонерів, написав понад 150 наукових праць.

24 ч. – 80 років від дня народження Москаленка Георгія Митрофановича (1938), громадського діяча, дисидента, політв’язня. Народився у м.Одесі, під час навчання у Київському інституті народного господарства у1966р. в ніч проти 1 травня разом з побратимом Віктором Куксою на даху інституту встановив українських національний прапор, за що московським комуністичним режимом був відправлений до мордовського табору. У 1990-х роках брав участь у рухові за незалежність України.

25 ч. – 190 років тому народився Малишевський Іван Гнатович (1828-1897), богослов, історик. Народився у с.Негневичі, нині у складі Білорусі, освіту отримав у Київській духовній академії, де став професором. Входив до складу історичного товариства Нестора-літописця, досліджував історію Київської русі, християнської церкви, опікувався справами народних училищ, є автором праці про першодрукаря Івана Федоріва.

26-28 ч. 1648 року відбулася Старокостянтинівська битва між козацько-селянським військом на чолі з наказним гетьманом Максимом Кривоносом і «надвірниками» князя-колаборанта Я.Вишневецького – в ході національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б.Хмельницького. Їй передували перемоги над ворогом під Жовтими Водами та Корсунем. Маневреність українського війська, інформаційні заходи обумовили поразку і відступ гнобителів.

1638 року загинув Скидан Карпо Павлович – полковник запорізьких нереєстрових козаків. Був найближчим соратником гетьмана Війська Запорозького Низового Павла Бута. В 1937р. у Переяславському полку організував повстання у Лівобережній Україні проти польських загарбників. Брав участь у битвах під Кумейками (1637р.) та під Жовнином (1638р.), в останній був поранений, потрапив у полон, ймовірно, був страчений.

27 ч. – минає 80 років від народження Плачинди Володимира Петровича (1938-2002), мовознавця, історика Народився у с.Клинці на Кіровоградщині, освіту отримав у Київському ун-ті та аспірантурі, довгий час працював у видавництві «Наукова думка», став знавцем громадсько-політичного руху в Україні у ХІХ ст., взяв участь у підготовці енциклопедичних видань «Українська мова», «Українська літературна енциклопедія», є автором монографій, статей про П.Житецького, М.Пальчикова, І.Срезнєвського, Т.Рильського, підготував до друку мемуари С,Єфремова «Про дні минулі». Займався просвітницькою діяльність

Сиріч виповнюється 120 літ від народження Левицького Володимира (1898-1966), громадського і церковного діяча. Народився на Гуцульщині у священичій родині, здобув богословську та філософську освіту у Львівському та Віденському ун-тах, захистив вчену ступінь. У період поставання Української Народної Республіки та Західньо-Української Народної Республіки воював у складі Армії УНР і Української Галицької Армії.. З 1930р. був священиком на Поділлі і Лемківщині, засновував читальні «Просвіти». З 1949р. перебував на еміграції у США, організував парафію св. Андрія Первозванного у м.Вашінгтоні, редагував журнал «Дніпро» Української Православної Церкви США.

Цього року минає 130 літ від народження Залізняка Миколи Кіндратовича (1888-1950), політичного і громадського діяча, вченого. Народився у м.Мелітополі на Запоріжжі, за участь у студентському русі переслідувався царизмом, змушений був емігрувати до Львова, де студіював в університеті, займався журналістикою, став співзасновником «Спілки визволення України», метою якої була вільна і соборна Україна. З 1921р. – професор Українського Вільного ун-ту у м.Празі, здійснював переклади наукової, політичної та художньої літератури. У 1945р. потрапив до лабет НКВС, загинув у московському концтаборі. Є автором праці «Оповідання з історії української землі»

28 ч. – 100 років тому народився Скоцень Олександр Антонович (1918-2003), видатний футболіст, спортивний журналіст. Народився у м.Львові, з 16-ти років грав у складі дорослої футбольної команди «Тризуб», у 1939-1941рр. грав у складі київського «Динамо» на чемпіонатах СРСР. Після ІІ Світової війни перебував у командах Бельгії, Франції, у канадській команді «Україна» м.Едмонтона, мав високі спортивні досягнення, здобував значні нагороди. По закінченню спортивної кар’єри займався спортивною журналістикою, є автором книги «З футболом у світ».

У цьому році минає 360 літ від народження Стефана Яворського (у миру Яворський Симеон Іванович (1658-1722), богослова, філософа, письменника, поета, публіциста, політичного і культурного діяча. Народився у м.Яворів, нині Львівщина, навчався у Києво-Могилянському колегіумі а також у закладах Польщі та у м.Вільно. З 1689р. – професор К.-М. колегіуму. Створив понад 300 проповідей, є автором філософських творів, панегіриків, присвячених гетьману Івану Мазепі, памфлету «Молоток на Камінь віри», уклав підручника з риторики, володів високим ораторським мистецтвом. Протистояв повадкам Петра І Кривавого.

1878 року вийшов друком «Літопис Самовидця», заходами історика Ореста Левицького. Це був козацький літопис, авторство якого не відоме, що складався із вступу, з оповіддю про стан України перед Хмельниччиною, та двох частин: перша присвячена Хмельниччині та Руїні, друга охоплює період до 1702 року. Твір писаний добірною українською мовою того часу, близькою до народної і є одним з фундаментальних джерел з історії Східної України 17 століття.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1