Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вересень 2018 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ  Вересень 2018 рік.
Скоро, скоро прийде злота осінь / І повисне тишею в гаю. (Олекса Влизько)

1 ч. – 100 років тому народився Качуровський Ігор Васильович (1918-2013), поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог, журналіст. Народився у м.Ніжині на Чернігівщині, навчався в Курському педінституті. У 1943р. емігрував до Австрії, далі – до Аргентини, з 1969р. мешкав у Мюнхені., викладав в Українському Вільному Університеті, вів велику громадську роботу Є автором збірок поезій «Над світлим джерелом», «В далекій гавані», «Село в безодні» і ін., поеми «Село». Згідно заповіту похований у с Крути Ніжинського р-ну..

2 ч. – минає 110 років від народження Глушка Валентина Петровича (1908-1989), інженера, вченого в галузі ракетно-космічної техніки. Народився у м.Одесі, здобув академічну освіту по класу скрипки та технічну університетську. Розробив рідинні двигуни у ракетобудуванні, з 1938 по 1944 роки, будучи засудженим як «ворог народу і революції», продовжував працювати за фахом, але вже у табірній системи Московії. В 1945-46рр. вивчав трофейну ракетну техніку у Німеччині. Разом з С.Корольовим створив ракетні космічні системи, балістичні міжконтинентальні ракети.

4 ч. – 120 років від дня народження Данилевського Віктора Васильовича (1898-1960), історика техніки, академіка. Народився у м.Лодзі (Польща), освіту здобув у Харківському технологічному ін-ті. Займався дослідженням історії матеріальної культури, став засновником кафедр історії техніки у вишах, вивчав історико-технічні пам’ятки, є автором понад тисячі наукових праць, виховав цілу плеяду молодих науковців.

5 ч. – 1918 року Раднарком більшовицької Московії ухвалив «Дєкрєт о красном тєррорє», яким передбачалося фізичне знищення «класових ворогів» або їх ізолювання у концентраційних таборах, мережу яких планувалося заснувати. Упродовж наступних 40 років у створеній людобойні було знищено десятки мільйонів життів. Незабаром досвід московсько-більшовицьких рашистів вповні був перейнятий їх німецько- нацистськими поплічниками.

6 ч. – 1928 року у підмосковній Україні було запроваджено новий український правопис. За основу було взято «Головніші правила українського правопису», схвалені Українською Центральною Радою у січні 1918р. Це був період тактичного послаблення московсько-більшовицького терору, тому до роботи дозволено було долучити фахівців навіть із Західної України. А вже у квітні 1932р. на підставі постанови ЦК ВКП(б) «Про придушення націоналізму в Україні» руками посланця П,Постишева ґвалтом чистилася Україна від «націоналізму», запроваджувалися в усьому «комуністичні ідеї». Було розпочато невпинний процес підлаштування української мови під московську – навіть під час німецько-радянської війни.

7 ч. – 90 років тому народився Богачевський Ігор-Орест Данилович (1928-2010), вчений, конструктор. Народився у м Сокаль на Львівщині, у 1944р. емігрував до Німеччини, незабаром – до США, де вивчав технічні науки, займався науковою працею у сфері аеронавтики та термоядерної енергетики, є автором понад сто наукових праць. Здійснив математичне моделювання ядерних ракетних двигунів і розвитку телефонних мереж. За його участю було розраховано політ на Місяць.

8 ч. – минає 120 років від народження Ужвій Наталії Михайлівни (1898-1986), акторки театру і кіно. Народилася у .м.Любомль на Волині сценічному мистецтву навчалася у Драматичній студії, зіграла понад 200 ролей у театрі і кіно, серед них ролі – Марії («Земля» О.Кобилянської), Анни («Украдене щастя» І.Франка) і ін. Найяскравіше розвинувся талант актриси у театрі «Березіль», очолюваному Лесем Курбасом

9 ч. – 130 років від дня народження Герасименка Якима Агафоновича (1888-1970), гончара. Народився у с.Новоселівці на Поділлі, нині Гайсинського р-ну Вінничини, разом зі своїм братом Яковом успадкував гончарне мистецтво від батька, який у свій час був учнем видатного умільця із сусідньої Бубнівки – Андрія Гончара. Доробок братів був вагомий і різноманітний, це миски, горщики, макітри, друшляки, дитячі іграшки. Твори майстрів були відомі у багатьох країнах Європи. У Новоселівці створено музей-садибу братів Гончаренків, продовжується гончарна справа-традиція..

13 ч. – 1848 року у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови і літератури. Її професором було призначено Якова Головацького – лінгвіста, етнографа, фольклориста, історика, поета, громадського діяча, педагога, священика УГКЦ. Передумовою цього були революційні події у Західній Європі, поставання Головної Руської Ради – національно-політичної організації Галичини.

13 ч.– 120 років тому народився Терещенко Микола Іванович (1898-1966), поет, перекладач. Народився у с.Щербинівці, нині Золотоніського р-ну Черкащини, освіту здобув у Київській політехніці. У перших збірках поезій «Чорноземи», «Мета і межа» і ін. досяг вершин своєї творчості – глибини філософської думки і мистецької досконалості, далі потрапив у лабета так званого соцреалізму. Здійснив переклади поезій Я,Купали, Я.Коласа, А.Міцкевича, А.Барбюса і ін.

14 ч. – минає 160 років від народження Масляка Володимира Івановича (1858-1924), письменника, поета, перекладача, критика, журналіста. Народився у с.Сарники Середні, нині с.Діброва Рогатинського р-ну Івано-Франківщини, навчався у Львівському і Яґеллонському ун-тах, займався редагуванням видань, викладав у гімназіях, працював у «Просвіті», редагував підручники для шкіл, перекладав надбання світової літератури. Є автором вірша «До рідного краю», розвідки «На великі роковини» про Івана Котляревського.

14 ч. – 130 років від дня народження Болтенка Михайла Федоровича (1888-1959), археолога, філолога. Народився у с.Осовець на Підляшші, нині територія Польщі, освіту отримав в Одеському ун-ті, присвятив себе археології. Брав участь у розкопках античних міст Ольвії і Тіри. Дослідженнями на острові Березань довів гіпотезу про його заселення людністю ще до давньогрецьких поселень і важливу роль у добу Київської Русі. Є автором праць «Стародавня руська Березань», «До питання про час виникнення та назву давнішої іонійської оселі над Борисфеном»

14 ч. – 110 років тому народився Бібіков Сергій Миколайович (1908-1988), археолог, історик. Народився у м.Севастополі, освіту отримав у Ленінградському ун-ті, з 1955р. працював в Україні, очолював Інститут археології, надав археологічній науці історичне спрямування, надзвичайно вагомий його внесок у вивченні трипільської культури. У монографії «Найдавніший музичний комплекс із кісток мамута» довів про існування музики вже у період палеоліту.

16 ч. – 1658 року укладено Гадяцький договір між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Угодою, ініційованою гетьманом Іваном Виговським, передбачалося входження України – Великого Князівства Руського – до складу Польщі – як третього рівноправного члена двосторонньої унії Польщі і Литви, рівність православних і католиків, ведення діловодства українсько мовою, створення власного монетного двору, Києво-Могилянський колегіум мав урівнятися з Краківським ун-том. Але оскільки свідомість тодішнього польського суспільства перебувала на рівні загарбництва, розбою, визиску, вигублення українського народу, тому запропонований Україною цивілізаційний поступ був попраний польською шляхтою – абсолютно не шляхетно.

16 ч. – минає 120 років від народження Кармазина-Каковськиого Всеволода (1898-1979), архітектора, педагога, мистецтвознавця, графіка. Народився у м.Полтаві, мистецьку освіту здобув у Одеському художньому ін-ті, викладав у нз міст Одеси, Харкова, а емігрувавши у 1944р., і в українських освітніх і наукових установах Західної Європи. У доробку науковця численні праці про українське мистецтво, це «Українська народна архітектура», «Мистецтво лемківської церкви», «Архітектура бойківської церкви» тощо. Є автором архітектурних проектів ботанічних садів міст Києва і Ялти.

20 ч. – 120 років від дня народження Дроб’язка Євгена Антоновича (1898-1980), літературного перекладача. Народився у Києві, освіту здобув у Київському ун-ті та Музично-драматичному ін-ті ім. М.Лисенка, займався редакторською та режисерською працею. Володіючи багатьма мовами, здійснював переклади українською твори зарубіжних авторів – Ф.Шіллера, Ф.Ґарсія-Лорки, Ю.Словацького, О.Грибоєдова і ін., а також лібрето опер В.-А.Моцарта, К.Ґлюка тощо. Перший переклав українською «Божественну комедію».

21-23 ч. – 370 років тому відбулася битва під Пилявцями (1648), переможна битва Української козацької армії на чолі з Богданом Хмельницьким проти загарбницьких ватаг Речі Посполитої поблизу села Пилявці (нині с.Пилява на Хмельниччини). Їй передували побіди під Жовтими Водами і Корсунем. Перемога мала велике воєнно-політичне значення: було звільнено Поділля і Волинь і створені передумови для повного очищення від ворога усіх західноукраїнських земель. У складі козацького війську був і 4-тисячний загін татар.

25 ч. – минає 140 років від народження Галущинського Михайла Миколайовича (1878-1931), педагога, військовика, публіциста, культурно-освітнього та громадського діяча. Народився у с.Звиняч, нині Чортківського р-ну Тернопільщини, навчався у Львівському і Віденському ун-тах, став співвидавцем студентського журналу «Молода Україна», де пропагував ідею побудови незалежної України. Перебував у лавах Українських Січових Стрільців, відстоював Західньо-Українську Народну Республіку. Викладав в Українському таємному ун-ті у Львові, очолював осередок «Просвіти»., є автором праць «Національне виховання», «Шевченко – поет життя і чину».

25 ч. – 80 років від дня народження Ґерети Ігоря Петровича (1938-2002), археолога, мистецтвознавця, історика, поета, педагога, громадсько-політичного діяча. Народився у с.Скоморохи на Тернопільщині, по закінченню Чернівецького ун-ту за фахом історика незмінно працював у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. За протирадянську діяльність був репресований, перебував під постійним наглядом. Став співзасновником Народного Руху України, Товариства української мови, досліджував старожитності, є автором понад 120-ти розвідок і статей, видав більше 30-ти книг Інституту національного відродження України.

26 ч. – 200 років тому народився Кобринський Йосафат Миколайович (1818-1901), церковний, громадський діяч, меценат, публіцист. Народився у м.Коломиї, навчався у Віденському та Львівському ун-тах, упродовж 50-ти років служив на парафії у с.Мишин поблизу м.Коломиї, одноразово вів велику громадську роботу: став співорганізатором аматорського театру, читальні, видав «Буквар», агрономічний посібник тощо, а останні роки життя присвятив спорудженню у м.Коломиї Народного дому – з театральною залою, бібліотекою, музеєм та промисловою школою для вбогих дітей.

26 ч. – минає 130 років від народження Гаккебуш Любові Михайлівни (1888-1947), актриси, перекладача, педагога. Народилася у м.Немирові, нині Вінниччина, історико-філологічну освіту отримала у Московських вищих жіночих курсах. Грала у театрі Л.Курбаса «Березіль» у театрах міст Одеси, Донецька, Києва, здійснювала переклади творів французьких та московських авторів, викладала у театральних студіях, мистецьких вишах Києва і Харкова.

27 ч. – 120 років від дня народження Аркаса Миколи Миколайовича (1898-1980), історика, письменника. Народився у м.Миколаєві, у період поставання Української Народної Республіки перебував в Українському війську, у 1919р. емігрував до Чехословаччини, навчався в Украінському Вільному Університеті у Празі, де став науковцем, глибоко вивчив античну історію і літературу. Здійснив повний переклад «Іліади», поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім», уклав «Історію північної Чорноморщини від діб прадавніх і до козаччини». Останні 30 років проживав у США.

28 ч. – 100 років тому народився Сухомлинський Володимир Олександрович (1918-1970), педагог, вчений, публіцист, поет. Народився у с.Василівці, нині Онуфріївського р-ну Кіровоградщини, освіту здобув у Полтавському педагогічному ін-ті, відбув німецько-радянську війну. У 1948р. очолив середню школу с.Павлиш у рідному краї, яку перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної досконалості. Наголошував на формуванні в молоді національного і естетичного світогляду. Твори вченого-педагога видані 53 мовами світу, книга «Серце віддаю дітям» мала 54 видання. Надбання видатного вченого-педагога у підрадянській Україні ігнорувалося московством, а в незалежній – «табачництвом».

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1