Мат-перематне рабство.

10.10.2018

22:48:15

Бердянська Просвіта

«Народе Український! …ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які тобі природно належать, і які Ти повинен мати…
А в найблизшім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся, Народе, того ж права для української мови від пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на Україні…». (Із «Відозви Української Центральної Ради до Українського народу». 22 березня 1917 р.)

Всі закони в Україні про державну мову, що були-є зі здобуттям незалежності, з усіма підправками, і, схоже, всі ті, що будуть, також з усіма переправками – у перекладі на московський язик, а також у перекладі на московське виглядають-виглядатимуть таким робом:

«Ну што, ХаХол, дажє єслі ти і с двух бальшіх букв? Гаваріл я тібє, – шта гдє би ти ні бил: у нас – у фідєральнай Рассєі-Масковіі, у другіх странах – значітєльних, как і ми, і незначітєльних, как і ми, а такжє у тєх, гдє «нас там нєту», і дажє у сваєй ХаХляндіі, каторая пусть дажє такжє с двух бальшіх букв… всьо равно ти будєшь гаваріть-гутаріть-базаріть са мной – жівадьорам-нєнавістнікам нєсусвєтним ка всєм і ка всєму, а касатєльна тєбя, то в пєрвую очєрєдь – так вот шльопатємєшь са мной рабалєпскі па-масковскаму-русскаму, саатвєтствєнна, как і ми, будішь матєріцца, шта свєт нє відивал, нашім любімим і нєзамєнімим многаетажним матам-пєрєматам.

І будішь ти святую сваю нєньку спамінать токма па-нашєму – у бальшом множєствє славасачєтаній пад общім названім, как я ужє ізриговивал – «мать-пєрємать». І так будут дєлать тваі дєті, і дєті тваіх дєтєй… І ета будєт дліцца да бесканєчності, то єсть ва вєкі вєков… і бєз «амінь».

В.Пилипенко.

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або