Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Грудень 2018 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ.  Грудень   2018 рік.
“Я хочу вам про рідний край сказать…”
Олександр Олесь

1 ч. – виповнюється 100 років від дня народження Платона Іларіоновича Майбороди (1918-1989), композитора. Народився на хуторі Плехівщина в Наддніпрянській Україні, мистецьку освіту отримав у Київській консерваторії, відбув ІІ Світову війну, займався педагогічною діяльністю, творчістю. Є автором численних пісень, хорів, обробок народної пісенності, симфоній, музики до драм, до кінофільмів тощо. Надзвичайно популярними, всечасними є пісні композитора «Рідна мати моя», «Ми підем, де трави похилі», «Моя стежина», «Пісня про вчительку» і ін. – на вірші Андрія Малишка.

5 ч. – 140 років тому народився Олександр Олесь (1878-1944) письменник, поет, драматург, спр. прізвище Кандиба Олександр Іванович. Народився у м.Білопіллі на Слобожанщині, навчався у Харківському ветеринарному інституті, працював за фахом і займався літературною творчістю. У період Української Народної Республіки перебував на дипломатичній роботі, у 1920р. емігрував до Праги, очолював Союз українських журналістів. Став неперевершеним майстром ліричної поезії, є автором шести книг»З журбою радість обнялась».

7 ч. – 160 років від дня народження Окуневського Теофіла Іполитовича (1858-1937), громадсько-політичного діяча, юриста, дипломата. Народився у м.Яворові на Покутті, правничу освіту здобув у Віденському ун-ті, займався адвокатською практикою, у м.Городенці заснував і очолив філію товариства «Просвіта», став фундатором гімназії тов. «Рідна Школа». У період поставання Західно-Української Народної Республіки був у складу президії Національної Ради. Переписка Т.Окуневського з М.Драгомановим стала основним джерелом історії національно-визвольного руху в краї наприкінці 19 ст.

7 ч. – виповнюється 130 років від народження Лепкого Левка Сильвестровича (1888-1971), поета, прозаїка, журналіста, композитора, художника. Народився в с.Поручин у Галичині, освіту здобув у Львівському ун-ті та в Краківській академії мистецтв, відбув І Світову війну, став одним із організаторів Легіону Січових Стрільців. На початку ІІ Світової війни виїхав до США., де організував видавництво, активно включився у життя української діаспори, став найбільш відомим як автор популярних стрілецьких пісень, серед них «Чуєш, брате мій», ліричної – «І снилося з ночі дівчині…».

8 ч. – минає150 років з часу заснування Товариства «Просвіта» (1868), громадської організації культурно-освітянського спрямування. Постало у м.Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторському онімеченню, з одного боку, та підступному «москвофільству» – підмосковній «зачудованості», фінансованій московською імперією – з іншого. У складі Товариства були науковці, письменники, митці, священнослужителі, громадські діячі і ін., першим головою обрано письменника Анатоля Вахнянина. Товариство організовувало бібліотеки, хати-читальні, самодіяльні мистецькі колективи, видання українських підручників тощо. На Лівобережній Україні єдиним осередком з офіційним дозволом була Чернігівська «Просвіта», заснована І.Шрагом та М.Коцюбинським.

8 ч. – 140 років тому народився Омелянович-Павленко Михайло Володимирович (1878-1952), військовик. Нардився у м.Тифлісі, закінчив військову академію, відбув І Світову війну, з-за поранення перейшов на педагогічну роботу, урешті очолив військове училище у м.Одесі. З поставанням Української Народної Республіки щиро і назавжди пов’язав свою долю з Україною. У 1919р. став головнокомандувачем Галицької Армії, а восени того ж року очолив Армію Української Народної Республіки. У 1920р. командував операціями Першого зимового походу в Україну. Є автором праць «Українсько-польська війна 1918-1919рр.», «Зимовий похід», спогадів «На Україні» і ін. Останні роки мешкав у Парижі.

10 ч. – 1948 року прийнята Загальна Декларація Прав Людини – Ггенеральною Асамблеєю ООН, що проходила у Паризькому палаці Шайо. Складається із Загальної Декларації Прав Людини, Міжнародного Пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Під Декларацією не підписалися – СРСР, Білоруська і Українська РСР, певна річ, країни соцтабору та – Гондурас. Щорічно 10-го грудня відзначається День прав людини.

15 ч. – 1928 року московсько-більшовицькі заколотники-окупанти розпочали колгоспно-«правове» покріпачення українського селянства, відкинувши своє облудне «революційне» гасло – «земля селянам»: ЦВК СРСР затвердив закон «Загальні начала землекористування та землеустрою», а на початку 1930р. «Про заходи по соціалістичній перебудові сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбіі з куркульством».

17 ч. – 110 років тому народився Шевельов Юрій Володимирович (1908-2002), славіст-мовознавець, історик української літератури. Народився на Слобожанщині у м.Харкові, освіту отримав у Харківському ун-ті, займався педагогікою та наукою. У 1944р. виїхав до Німеччини, далі – до США., викладав у багатьох вишах країн Заходу. Довів, що в доісторичні часи ні народи, ні мови не творили ніяких спільних етносів, а їхня мова завжди була діалектно диференційована, цим спростував антинаукову підступну «концепцію» так званого «общєрусскава язика». Є автором книги «Внесок Галичини у формування української літературної мови», праці «Історична фонологія української мови».

18 ч – минає 110 років від народження Косача Юрія Миколайовича (1908-1990), поета, прозаїка, драматурга, редактора, небіж Л.Українки. Народився у с.Колодяжному на Волині, здобув правничу освіту у Варшавському ун-ті, займався творчою працею і брав активну участь у національно-визвольному русі, за що неодноразово ув’язнювався польським режимом, урешті мав був обирати – або совєтські табори і смерть, або еміграція і поневіряння. Виїхав до країн Заходу, з 1949р. – до США. Став одним з найуніверсальніших і найталановитіших письменників. Серед великого творчого доробку митця – роман «Рубікон Хмельницького», драма «Марш чернігівського полку», поетична збірка «Золоті ворота».

23 ч – виповнюється 140 років від дня народження Тимошенка Степана Прокоповича (1878-1972), вченого у галузі механіки. Народився у с.Шпотівка на Поліссі, освіту отримав у Петербурзькому ін-ті інженерів шляхів, з 1911р. професор Київської політехніки, у період Української Народної Республіки долучився до створення Української академії наук. У 1922р. емігрував до Югославії, а незабаром – до США. Займався проблемами механіки твердого тіла, будівельної механіки і теорії споруд, був дійсним членом Національної Академії наук США і низки інших країн, автор 150 наукових праць.

25 ч. – минає 170 років від народження Левицького Ореста Івановича (1848-1922), історика, етнографа, письменника. Народився у с.Маячка на Полтавщині, освіту здобув у духовній семінарії та Київському ун-ті, був учнем історика В.Антоновича, У період Української Народної Республіки був одним із фундаторів створення Української академії наук, є автором понад 200 праць з правознавства і історії України 16-18 століть, багатьох історичних оповідань, повісті «Ганна Монтовт», розвідки «Сім’я та побут українців у 16 столітті».

25 ч. – 170 років тому народився Ковалів Степан Михайлович (1848-1920), письменник, педагог, освітній діяч.. Народився у с.Брониця в Галичині, освіту здобув у Львівській учительській семінарії, вчителював у м.Бориславі. Основна тема творчості, це духовний світ соціально і національно скривдженого народу і краса праведницького менталітету української людини. У художньому набутку митця оповідання, нариси, він автор понад 40 праць з педагогіки, шкільних підручників. Онук С.Коваліва – Іван став поетом, скрипалем, засновником музичного ін-ту ім. М.Лисенка у м.Торонто.

25 ч. – 100 років від дня народження Черниша Олександра Панкратовича (1918-1993), археолога, історика. Народився у с.Холми на Чернігівщині, освіту отримав у Київському ун-ті, був науковцем Інституту археології, здобув світове визнання своїми численними працями з палеоліту та мезоліту Північного Прикарпаття, відкрив і дослідив понад сотню стоянок палеоліту на берегах середньої течії Дністра. Віднайшов рідкісні музичні інструменти тої доби.

26 ч. – виповнюється 120 років від народження Плужника Євгена Павловича (1898-1936), поета, драматурга, перекладача. Народився у слободі Кантемирівка Східної Слобожанщини, навчався у Київському музично-драматичному ін-ті ім. М.Лисенка, працював на редакційній роботі. Є автором збірки поезій «Рівновага», «Рання осінь», роману «Недуга» тощо, перекладів творів М.Гоголя, Л.Толстого і ін. У грудні 1934р був заарештований у числі інших митців, смертну кару замінена на тривалий табірний термін, де і загинув. У м.Києві на Байковому кладовищі зроблено умовну могилу поета.

26 ч. – 120 років тому народився Юркевич Віктор Дмитрович (1898-1939), історик, учень М.Грушевського. Народився у м.Кумайрі, Вірменія, освіту з історії отримав у Київському ун-ті, ще студентом написав декілька вагомих досліджень, працював у Всеукраїнській академії наук, головною темою досліджень вченого була історія козаччини. У грудні 1937р. засуджений на 10 років радянських концтаборів, загинув на каторжних роботах у шахтах Воркути.

27 ч. – 160 років від дня народження Кравченка Михайла Степановича (1858-1917), кобзаря. Народився у с.Великі Сорочинці на Полтавщині, у 15-річному віці від тяжкої хвороби осліп, навчався кобзарству у відомих кобзарів Самійла Яшного і Хведора Грищенка-Холодного. За сприяння художника Опанаса Сластіона думи кобзаря слухали у Харкові, Одесі, теперішньому Дніпрі, Петербурзі і Москві. М.Кравченко був свідком селянського повстання у рідному селі в 1905р., склав про цю подію думу «Чорна неділя в Сорочинцах». У репертуарі митця були думи «Маруся Богуславка», «Про Саву Чалого», «Бідна вдова і три сини» і ін.

27 ч. – 1848 року у Львівському університеті засновано кафедру української мови. Завідувачем призначено Якова Головацького, українського культурного діяча, письменника, одного із учасників «Руської трійці». З 1867р. її очільником став Омелян Огоновський, учений-філолог, доктор філософії, який зорганізував при кафедрі «Семінар української філології» для виголошення слухачами своїх наукових праць. У 1894р. цісарська влада заборонила Івану Франку очолити кафедру українства за його заклики до соціального і національного визволення українського народу. В ті часи у іншій частина України, уярмленій Московією, навіть була заборонена-зліквідована її назва, а панував московський криптонім – «Малоросія».

29 ч. – виповнюється 160 років від народження Лепкого Данила Хомича (1858-1912), священика, етнографа, письменника, публіциста. Народився у с. Літиня в Галичині. Перебуваючи на парафії у м.Самборі, керував філією «Просвіти», досліджував народні обряди і звичаї, є автором повістей з галицького життя «Святий вечір», «Дуб і потік», «Непослушний школяр», автобіографічної повісті «Селянська дитина» і ін. Перебував у дружбі з І.Франком, В,Гнатюком, М.Павликом..

29 ч. – 130 років тому народилася Домбровська Галина Маврикіївна (1888-1979), письменниця, літ. псевдонім Галина Журба. Народилася на хуторі Олександрія на Київщині, попри виховання у польській культурі, ще в юному віці повернулася до українства. Першу збірку оповідань «З життя» видала у 1909р. З поразкою національно-визвольного руху 1917-1921рр. виїхала до Польщі, а під час ІІ Світової – до США. Головним здобутком письменниці стали автобіографічна розповідь «Далекий світ», а також історичний роман «Тодір Сокіл».

У грудні 1918 року розпочалася друга московсько-українська війна. Загарбницько-терористичні бандформування більшовицьких заколотників під орудою В.Антонова-Овсієнка, Й.Джугашвілі-Сталіна та В.Затонського – без оголошення війни посунули в Україну із Курська. Ще в листопаді були окуповані Глухівський повіт, селища Ямпіль та Хутір-Михайлівський. Загарбані українські землі червоні москвини маркерували призначенням «совєтов» і «комітєтов». На відміну від інших земель-держав, де також топталися московські обмотки, в Україні зазначені і інші «маркери» маються і понині. Скориставшись тоді тяжким становищем України, – до загарбництва українських земель долучилася і тільки но відроджена Польща.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1