Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Лютий 2019 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ    Лютий 2019 рік.ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ    Лютий 2019 рік.


"Розлютувався лютий надаремно: / Скоро зі стріх закапає вода…"
Михайло Драй-Хмара

1 ч. – виповнюється 150 років від дня народження Оппокова Євгена Володимировича (1869-1937), гідролога, меліоратора, академіка. Народився у с.Руде на Київщині, освіту здобув у Київському ун-ті, провадив педагогічну і дослідницьку діяльність. Розробив проблеми гідромеліорації, гідрологічного режиму річок, керував дослідженнями при будівництві Дніпрогесу, є автором низки праць, серед яких і «Водні багатства України». У 1937р. московським людоїдним режимом був визначений «ворогом народу», у листопаді розстріляний у Биківнянському лісі.

1 ч. – 140 років тому народився Капустянський Микола Олександрович (1879-1959), військовий і політичний діяч. Народився у с.Чумаки на Слобожанщині, здобув високу військову освіту, брав участь в усіх збройних конфліктах монархічної Московії. У 1917р. став одним із ініціаторів формування українських військових частин, згодом командував штабами, фронтами Української Народної Республіки. З 1920р. перебував на еміграції в Польщі, Франції, став членом Української військової Організації, очолюваної Є.Коновальцем, видавав журнал «Військові знання». Став учасником Першого Конгресу Українських Націоналістів у Відні в 1929р., керував Похідними групами ОУН в окупованому німцями Києві. Останні роки мешкав у Мюнхені.

5 ч. – 210 років – від дня народження Гинилевича Григорія (1809-1871), громадського і політичного діяча, священика. Народився у м.Яворові в Галичині, навчався у Львівському та Віденському ун-тах, викладав у богословських закладах. Став одним із діячів українського національно-визвольного руху під час революції в Австрії 1848р., заснував у Яворові місцеву Руську Раду, національну гвардію. На Слов’янському з’їзді в Празі у 1848р. добився зрівняння у правах поляків і українців Галичини, входив до складу Собору руських учених, сприяв заснуванню українських шкіл у краї.

5 ч. – минає 80 років від народження Логвина Юрія Григоровича (1939), художника-графіка, письменника. Народився у м.Кременчуці на Полтавщині, навчався мистецтву у Київському художньому ін-ті. Є автором багатьох творів для дитячої і юнацької аудиторії з української та світової історії, етнографії, фольклористики – з власними ілюстраціями, це «Далека веселка», «Летить галка через балку», «Козацькі дзвони» і ін., низки художніх робіт – «Українська хата», «Млини України» тощо, а також серії українських марок.

11-12 ч. – 1989 року у м.Києві відбулася Республіканська установча конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка, з 1991р. – Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Цим було відроджено просвітницький рух в Україні, знищений московським червоним терором у 1920-ті роки. Першим головою обрано поета і громадського діяча Дмитра Павличка. У м.Бердянську осередок Товариства постав у листопаді 1988р., сподвижниками цього були художник Іван Гончаренко, науковець Михайло Сердюк, педагог Ганна Токмань – обрана головою осередку.

12 ч. – 130 років від дня народження Олешка Василя Івановича (1889-1942), поета прозаїка, журналіста, драматурга. Народився у м. Суми, здобув агрономічну освіту, з 1922р. редагував цілу низку видань, зокрема, «Рідний край», «Дніпрові хвилі», «Селянська біднота» і ін., став співзасновником поетичної спілки поетів-футуристів, є автором збірки «Степи цвітуть», поеми «Димарі в квітниках», гуморески «Божественні реп’яхи» тощо. У 1944р. потрапив у лабети московського терору, де безслідно був пущений «в расход». Належав до співців української революції 1917-1920 років.

12 ч. – 1929 р. у ЦК ВКП(б) в Москві пройшла зустріч «товариша» Й.Джугашвілі-Сталіна з українськими письменниками, яка стала предтечею подальших репресій проти них. Незабаром було вчинено вбивства І.Кулика, В.Поліщука, М.Драй-Хмару, М.Зерова… Загалом московським рашизмом знищено сотні талановитих українських душ – представників красного письменства, а їх безцінний творчий спадок, створений здебільшого за трагічно коротке життя – приховувався або був знищений.

12 ч. – 1939 року відбулися вибори до Сойму Карпатської України – законодавчого органу автономного Закарпаття у складі Чехословаччини. Результати виборів засвідчили схвалення закарпатських українців курсу Кабінету Міністрів Карпатської України, очолюваного політичним, культурним і релігійним діячем Августином Волошиним, – на утвердження національної держави.

13 ч. – виповнюється 170 років від дня народження Щербини Федора Андрійовича (1849-1936), соціолога, економіста, історика, громадського діяча. Народився у станиці Дерев’янківській на Кубані, походив із старовинного козацького роду, Освіту здобув у Одеському ун-ті, за участь у місцевій «Громаді» переслідувався московським царизмом. В 1917-1920 роках брав участь у розбудові Кубанської Народної Республіки. Є автором близько 100 праць, серед яких «Історія Кубанського козачого війська», «Селянське господарство в Острозькому повіті» і ін. З 1920р. перебував на еміграції, очолив Український Вільний Університет у Празі, викладав в Українській Господарській Академії у м.Подєбрадах.

14 ч. – 110 років тому народився Булатович Микола Євгенович, (1909-1937), поет, журналіст. Походить із родини священика. Видав поетичні збірки «Книга тривог», «Скажу по правді» і ін. Попри приналежність до комсомолу, «драматурги» з червоної «псарні» звинуватили його у причетності до «української націоналістично-фашистської терористичної організації» – на підставі підтримання ним дружніх стосунків з О. Вишнею і ін. Арештований у червні 1937 р., а вже у вересні розстріляний у потилицю – у віці 28 років. Його катами були «держбезпеківці» Гольдман і Хаєт.

15 ч. – 1989 року завершено виведення радянських військ із Республіки Афганістан. У 10-літній війні загинуло до 15 тис. вояків СРСР, знищено 10 відсотків населення республіки – 1,5 млн. життів. Це був останній виповз останнього московського імперства перед його остаточним розчахуванням. Українців загинуло понад 3 тисячі осіб.

16 ч. – минає 190 років від народження Шараневича Ізидора (1829-1901), історика, педагога, громадського діяча. Народився у с.Козарі в Галичині, освіту здобув у Львівському ун-ті, займався педагогічною, науково-дослідницькою працею. Вивчав історію Галицько-Волинської Руси, діяльність українських братств, став одним із фундаторів Національного музею у Львові, був почесним членом товариства «Просвіта». Є автором праці «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року 1453».

16 ч. – 140 років від дня народження Короліва Василя Костьовича (1879-1941), письменника, видавця, громадського діяча. Народився у с.Ладин на Полтавщині, навчався у семінарії та в Харківському ветеринарному ін-ті, переслідувався царизмом за участь в українському національному русі. Став одним із засновників Української Центральної Ради, працював у дипломатичній царині. З 1920р перебував на еміграції, викладав в Українській Господарчій Академії у м.Подєбрадах Чехословаччини. Водночас не полишав літературну творчість, у доробку митця твори для дітей та юнацтва, це роман «Чмелик», збірка казок «Нечиста сила», є автором спогадів «Згадки про мою смерть» і ін.

17 ч. – виповнюється 160 років від народження Гамалії Миколи Федоровича (1859-1949), мікробіолога, епідеміолога, академіка. Народився у м.Одесі, освіту здобув у місцевому ун-ті, вдосконалював знання в лабораторії Луї Пастера у Франції. Заснував першу в імперії бактеріологічну станцію, профільний інститут в Одесі, перший провадив вакцинації проти сказу, розробляв питання імунології, вірусології, вивчав грип, розробив методи профілактики цього захворювання, опрацьовував методи лікування туберкульозу., є автором понад300 наукових праць.

18 ч. – 100 років тому народився Палагнюк Володимир Іванович – Джек Пеланс (1919-2006), кіноактор. Народився у м. Латімер-Майнз штату Пенсільванія США у родині українських емігрантів із Галичини, став відомим професійним боксером, брав участь у ІІ Світовій війні, опісля у 1947р. здобув акторську освіту у Стенфордському ун-ті, завоював неабияку популярність у фільмах жанру вестернів, у двох номінаціях отримав премію «Оскар». Є автором збірки поезій «Ліс любові», ілюстрованої власноруч. Брав активну участь в українському еміграційному житті Америки. Відмовився від нав’язаного Московією звання «Народний артист Росії», протестуючи цим проти її українофобських фільмів та стверджуючи, що він є українець, а не москвин.

20 ч. – минає 130 років від народження Ревуцького Левка Миколайовича (1889-1977), композитора, педагога, громадського діяча. Народився у с. Іржавець на Полтавщині, освіту здобув у Київській консерваторії, займався педагогічною діяльністю, продовжив і розвинув традиції творчості композиторів М.Леонтовича і М.Лисенка, є автором вокально-симфонічних творів «Хустина» на слова Т.Шевченка, «Зима» на слова О.Олеся, обробок понад 120 народних пісень, редагував 20-томне видання музичних творів М.Лисенка. Учнями композитора були А.Филипенко, Григорій і Платон Майбороди і ін.

21 ч. – 120 років від дня народження Мілютенка Дмитра Омеляновича (1899-1966), актора театру і кіно, педагога. Народився у м.Слов’янську на Слобожанщині, освіту отримав у Харківському комерційному ін-ті, театром захопився ще в гімназійні роки, згодом працював у театрі «Березіль» Л.Курбаса, останні 30 років грав на сцені театру ім. І.Франка у Києві, де виконав понад 200 ролей. Також багато знімався у кіно, це стрічки «Кармелюк», «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко», «Олекса Довбуш», «Іван Франко» і ін.

24 ч. – виповнюється 100 років від дня народження Федуна Петра Миколайовича (1919-1951), учасника національно-визвольного руху, військовика, публіциста, редактора. Народився у с.Шнирів Бродського повіту Західно-Української Народної Республіки, навчався у Львівському ун-ті, входив до складу юнацького осередку Організації Українських Націоналістів.
З 1942р. перебував на різних посадах ідеологічного, пропагандистського спрямування в ОУН, у її військових структурах. Є автором багатьох ґрунтовних праць – «За честь, за життя», «Колоніяльна господарська політика більшовицьких імперіялістів в Україні» і ін. Загинув у криївці поблизу с Вишнів на Івано-Франківщині.

28 ч. – 130 років тому народився Білик Михайло Йосипович (1889-1970), літературознавець, мовознавець, перекладач, педагог. Народився у с.Верчани в Галичині, освіту здобув у Віденському ун-ті, довгий час викладав у Стрийській гімназії, де його учнями були Степан Бандера, Олекса Гасин і інші видатні оборонці української державності. Зазнав переслідувань за польської влади, а особливо – за московської. Здійснив переклади з латини поеми «Роксоланія» С.Кленовича, «Енеїда» П.Вергілія, а також твори інших римських і давньогрецьких поетів.

28 ч. – минає 130 років від народження Шандрука Павла Івановича (1889-1979), військового і громадського діяча. Народився у с.Борсуки в Галичині, освіту здобув у духовній семінарії та військовій школі, відбув І Світову війну, у 1917-1920 роках перебував в Армії Української Народної Республіки, зокрема, в Окремій Запорізькій дивізії. В 1921р. емігрував до Польщі, а з 1944р. – в Німеччину, де очолив Український Національний Комітет, а також став командувачем Української Національної Армії. З 1948р. мешкав у США, є автором праць з історії української війська, серед них «Армія звитяги», редагував збірник «Українсько-московська війна в 1920р. в документах».

Сиріч виповнюється 210 років від дня народження Ковалевського Єгора Петровича (1809-1868), географа, археолога, сходознавця, письменника, поета. Народився у с.Ярошівка на Слобожанщині, освіту отримав у Харківському ун-ті, провадив геологічні розвідки родовищ золота на територіях імперії та в інших країнах. Одноразово захоплювався літературною творчістю, тому, окрім наукових праць, є автором різножанрових творів, це роман «Петербург удень і вночі», збірка віршів «Сибір. Думи», опис «Чотири місяці в Чорногорії» і ін. Усіляко підтримував Тараса Шевченка після заслання, доклав багато зусиль для визволення із кріпацтва його братів і сестер.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1