Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Травень 2019 рік.

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ    Травень  2019 рік.
”Все найдорожче на світі / З маминих рук пророста“
Любов Прокопович/

4 ч. – 110 років тому народився Лінтур Петро Васильович (1909-1969), фольклорист, літературознавець, Народився у с.Горонда на Закарпатті, освіту здобув у Празькому ун-ті, вчителював у школах краю, з 1953р. доцент Ужгородського ун-ту. Увів до наукового обігу і розповсюдив на широкий загал сотні казок, легенд та балад Закарпаття і інших земель України, які ввійшли до збірок «Народні балади Закарпаття», «Казки зелених гір», «Дідо-Всевідо», «Три золоті слова» тощо.

8 ч. – 1919 року відбулося приєднання Закарпаття до Чехословацької Республіки. Це було чергове розтягування українських земель сусідніми державами в умовах довготривалого тяжкого становища українського народу Під зверхність сусіда на правах автономії ввійшли етнічні українські землі – Пряшівщина, міста Мукачеве, Ужгород, Хуст і ін. з прилягаючими землями.

12 травня – День матері.
15 травня – Міжнародний день родини.
16 травня – День вишиванки.
24 травня – День слов’янської писемності та культури.

13 ч. – минає 170 років від народження Панаса Мирного, спр. прізвище – Рудченко Панас Якович (1849-1920) письменника. Народився у м.Миргороді на Полтавщині, після навчання в церковному та світському училищах у ранньому віці розпочав трудову діяльність в різних земських установах, з часом розпочав і літературну творчість, збирав фольклорні матеріали. У доробку письменника романи «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті, новели, оповідання, які є безцінним скарбом у пізнанні життя українського народу. Письменник брав активу участь у громадському житті українства.

13 ч. – 110 років від дня народження Гайдабури Михайла Денисовича (1909-1942), письменника, критика, журналіста. Народився в с.Вербове, нині Пологівського р-ну Запорізького краю, по закінченню Київського художнього ін-ту вчителював у рідному селі. Завдяки подальшій строковій військовій службі, врятувався від Голодомору. У міжвоєнний період працював у редакціях газет Пологівського та Гуляйпільського районів, загинув у Німецько-радянській війні. У доробку письменника оповідання «Межа», збірка прозових творів «У морі» і інші. Умови радянсько-московського тоталітаризму та продуцьовані ним трагедії – унеможливили не лише повний прояв і розвиток таланту митця, але й призвели до його загину.

14 ч. – 140 років тому народився Матюшенко Панас Миколайович (1879-1907), громадський і політичний діяч, військовик. Народився у сДеркачі на Слобожанщині, з дитинства дружив з односельцем, майбутнім письменником Гнатом Хоткевичем, брав участь в українському національно-культурному русі, входив до складу Харківської Української студентської громади. Проходячи військову службу в імперському флоті, у червні 1905р. взяв участь і незабаром очолив повстання на панцернику «Потьомкін» проти московського царизму, проти поневолення народів. Про ці героїчні події написав спогади «Матроси Чорного моря».

15 ч. – минає 90 років від народження Лісняка Юрія Яковича (1929-1995), перекладача, художника-графіка. Народився у с.Ківшовата на Київщині, під час навчання у Київському ун-ті за політичні переконання був відправлений на 7 років московських концтаборів за Полярним колом. Самостійно опанував основні європейські мови, робив блискучі переклади українською перлин світової літератури, це твори Б.Брехта, Г.Манна, Г.Мелвілла, Д.Лондона, В.Шекспіра, К.Чапека і багатьох інших, а також збірок прислів’їв і приказок народів світу, всього переклав близько сотні творів. Займався також живописом і графікою.

18 ч. – День пам’яті жертв депортації кримсько-татарського народу. 75 літ тому 18-21 травня 1944р. московський тоталітарний режим насильницьки вивіз близько 200 тисяч громадян татарської національності з їх етнічних земель Кримського півострова – у табірні краї імперії, зокрема, до Узбекистану та прилеглі райони Казахстану, Таджикистану тощо, де велика кількість їх загинула від голоду. Депортацію режим приховував, блюзнірськи стверджуючи про нібито – добровільне переселення народу. В кінці 1970-их, дозволивши вигнанцям відвідувати Крим, кремлівський режим силами КДБ чинив протилежне.

19 ч. – 130 років від дня народження Євшана Миколи Йосиповича, спр. прізвище – Федюшка (1889-1919), літературознавця і критика, перекладача. Народився у м.Войнилові у Галичині, навчався у Львівському та Віденському ун-тах, відбув І Світову війну, з поставанням Західно-Української Народної Республіки брав участь у формуванні національного війська. Став першим українським літературним критиком у виразі як основного фаху. Його головним девізом було – пробити вікно в Європу для української літератури, поєднати її з напрямками західноєвропейського письменства. Є автором збірок праць «Під прапором мистецтва», «Тарас Шевченко» і ін.

21 ч. – 130 років тому народився Зарицький Мирон Онуфрійович (1889-1961), математик, педагог, Народився у с.Могильниця в Галичині, освіту здобув у Львівському ун-ті, вчителював у гімназіях краю, став дійсним членом Наукового Товариства ім.Т.Шевченка, доктором філософії Був великим знавцем історії математики, його називали поетом формул, є автором праць «Теорія множин», «математика та формальна логіка» і ін. Донечка вченого Катерина Зарицка стала визначним діячем українського національно-визвольного руху..

22 ч. – минає 140 років від народження Кричевського Федора Григоровича (1879-1947), художника, педагога. Народився у м.Лебедині на Слобожанщині, мистецтву навчався у Петербурзькій академії мистецтв, вдосконалював творчий фах у Відні. З 1913р. мешкав у Києві, очолював художнє училище. З поставанням Української Народної Республіки взяв участь у заснуванні Української академії мистецтв, був її ректором. Є автором славетного триптиха «Життя», в якому показав зовнішню красу людей, їх благородство, моральну силу та велич. У період німецько-радянської війни залишився в окупованому Києві, за що до кінця життя терпів гоніння від московського тоталітаризму.

22 ч. – 140 років від дня народження Петлюри Симона Васильовича (1879-1926), державного, військового та політичного діяча, публіциста, літературного і театрального критика. Народився у м.Полтаві, навчався в духовній семінарії, брав активну участь у протестних рухах в різних краях імперії, ув’язнювався царизмом, З поваленням режиму брав участь в українізації військових частин, ввійшов до складу Української Центральної Ради., відав військовими справами. З листопада 1918р по 1920р. входив до складу Директорії Української Народної Республіки, став Головним отаманом, а з травня 1919р. – Головою Директорії. Після поразки української революції, перебуваючи в еміграції, продовжував справу національного визволення, Став жертвою сталінського терору.

25 ч. – 1709 року було зруйновано центр Запорозького козацтва – Чортомлицьку Січ. То була помста дикого московства за царювання Петра кривавого – на намагання Гетьманської України під час війни між Московією і Швецією звільнитися від гибельного московського ярма. Москалі у дикій помсті нищили не тільки споруди Січі, не тільки козаків але й цивільне населення, у т.ч. – жінок і дітей, спустошуючи обширні території краю.

27 ч. – 160 років тому народився Саксаганський Панас Карпович, спр. прізвище – Тобілевич (1859-1940), актор, режисер, драматург, педагог. Народився у с.Кам’яно-Костувате на Херсонщині, ще школярем захопився влаштуванням аматорських вистав. Працював у трупах М.Кропивницького, М.Садовського, грав провідні ролі у п’єсах «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «За двома зайцями» і ін., мав талант коміка. Є автором комедій «Лицеміри», «Шантрапа», а також спогадів «По шляху життя».

27 ч. – 140 років від дня народження Сіяка Остапа Михайловича (1879-1940), громадського діяча, фінансиста. Народився у с.Ляшки Муровані в Галичині, освіту здобув у Львівській технічній школі, став організатором перших торгівельно-касових курсів у м.Бучачі, працював у повітовій філії Всеукраїнського товариства «Просвіта». З поставанням Західно-Української Народної Республіки перебував на різних урядових посадах, обирався депутатом Української Національної Ради ЗУНР. У період польської окупації краю зазнав переслідувань за громадську діяльність, а згодом – і за московсько-совітської окупації Галичини – у жовті 1939р. був заарештований і незабаром розстріляний згідно з таємною ВКП(б)-ешною постановою від 5 березня 1940р.

27 ч. – минає 90 років від народження Іваничука Романа Івановича (1929-2016), письменника, громадського діяча. Народився в с.Трач на Косівщині Галичини, освіту отримав у Львівському ун-ті, вчителював. Зазнав гонінь від московсько-компартійного режиму ще в студентські роки та у подальшому – за літературну творчість. У доробку письменника збірки новел «Прут несе кригу», «Не рубайте ясенів!, «Під склепінням храму», «Тополина заметіль»,.романи «Черлене вино», «Манускрипт вулиці Руської», «Четвертий вимір» і ін. Письменник очолював Товариство рідної мови, брав участь у підготовці і проголошенні доленосних рішень про українську державність.

31 ч. – 100 років тому народився Махновець Леонід Єфремович (1919-1993), літературознавець, історик, археолог, перекладач, бібліограф. Народився у с.Озера на Київщині, після повернення з німецько-радянської війни навчався у Київському ун-ті, працював в Інституті літератури ім.Т.Шевченка, здобув наукову ступінь доктора філологічних наук. За наукову працю про Григорія Сковороду був звільнений з роботи, але завдяки надходженню йому запрошення від Гарвардського ун-ту, – поновлений в Академії Наук УРСР. У доробку науковця понад 400 праць, ним здійснено переклад «Літопису Руського», досліджував історію літератури і культури України.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1