Новини та події Гуляйпільського краю, області, України і світу.

30 листопада, з нагоди столітнього ювілею, вихованці гуртка «Джерельце» та співробітники Осипенківського краєзнавчого музею завітали до шанованої в селі ювілярки Катерини Федорівни Кальченко (Куриленко), яку у ці дні вітали родичі й односельці, керівники громади.
Народилась Катерина Федорівна в селянській сім’ї в Новоспасівці, згідно з паспортними даними, 24 листопада 1919 року, (хоча в родині здавна закріпилася традиція вітати іменинницю саме 30 числа цього ж місяця), мужньо пережила багато трагічних подій, які випали на її долю: голодні 1932-33 роки, Другу світову війну, повоєнну відбудову села. Майже піввіку працювала в Осипенківській лікарні, у сфері охорони матері й дитини: спочатку – медичною сестрою-акушеркою в пологовому відділенні, а після його закриття у 1968 році – медсестрою дитячого відділення, весь час – поряд з малечею нашого і багатьох сіл Бердянщини, адже у минулі часи у нашій лікарні відновлювали й оберігали здоров`я мешканців багатьох сіл району. Можливо, ще й тому, а звісно ж, як кажуть - від природи, Катерина Федорівна є надзвичайно людяною й доброзичливою людиною, з добрим гумором і чудовою пам′яттю на події.
Звертаючись до ювілярки, директор краєзнавчого музею Олег Будяк побажав їй міцного здоров’я, поваги від оточуючих, любові від рідних і близьких людей, а юнацтво привітало ювілярку тематичними віршами і на знак поваги вручили квіти та виготовлені власноруч етнічні поробки і малюнки, побажали Катерині Федорівні міцного здоров’я, Божої опіки, радості й добра.
Довгожителька дякувала за привітання та подарунки дітей та розповіла гуртківцям справжню історію краю… Юним дослідникам і екскурсоводам цікаві розповіді Катерини Федорівни припали до душі, тим більш, що вдалося довідатися чимало фактів з історії рідного села, а спогади про багатьох знаних на Бердянщині лікарів Осипенківської лікарні, з якими у різний час довелося працювати Катерині Федорівні: відомих хірургів і головних лікарів у довоєнний і перший повоєнний час Петра Джигурди і Миколи Вдовиченка, лікарки-акушерки і завідувачки пологовим відділенням Марії Будяк, завідуючої дитячим відділенням Людмили Сметанської і багатьох інших шанованих краян, як лікарів, так й інших медичних працівників, які впродовж років самовіддано стояли на сторожі здоров`я односельців, вкрай потрібні саме тепер, коли музейники, разом з гуртківцями працюють над створенням нової експозиції з історії сіл нашої громади у ХХ ст. й зокрема, з розвитку сфери захисту здоров`я у той час.
До речі, саме Катерина Федорівна вже й раніше чимало допомогала нашим музейникам і краєзнавцям, адже це саме вона зберегла й передала для дослідження унікальний матеріал: фотокартки й листи 1930-х років, які висвітлили життя й трагедію її рідного дядька - новоспасівця Степана Говяза, репресованого військового льотчика й першого чоловіка відомої льотчиці-землячки Поліни Осипенко, хоч впродовж десятиліть офіційна історіографія заперечувала його внесок у становлення героїні, та й саме його існування теж. А відеосюжети з документальних досліджень, у яких Катерина Федорівна, разом з іншими старожилами, ділиться родинними й власними дитячими спогадами, зокрема й про велелюдне сільське весілля й вінчання у Покровській церкві Новоспасівки у лютому 1926 року Степана Говяза й Поліни Дудник (Говяз), часто демонструється в музеї нашого села під час екскурсійних заходів, тож нашому юнацтву вже багато чого було відомо, але вдалось довідатися й чимало нового завдяки цікавій співрозмовниці.
Своїм ясним розумом та щирою вдачею Катерина Федорівна є беззаперечним прикладом для наступних поколінь. Тож многая літа!

30.11.2019 Марія Турчак, науковий працівник Осипенківського краєзнавчого музею на Бердянщині

0

.