Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Січень 2020 рік.

Падав сніг, ласкавий і лапатий, / обнімав нас, крилами немов...
(Володимир Сосюра)


1 ч. ‒ 1880 року у Галичині вийшов перший номер газети «Діло» вЂ’ провідний і впродовж багатьох років єдиний український часопис у краї. При виданні виходила «Бібліотека найзначніших повістей» та «Бібліотека КєДілаКє», це понад 100 томів. Через цензурні переслідування назва часопису змінювалася на ‒ «Громадська Думка», «Український вісник», «Громадський вісник» та «Свобода». Видання було негайно закрито з окупацією Західної України радянським московством у 1939р.

2 ч. ‒ 130 років тому народився Голинський Михайло Теодорович (1890-1973), оперний співак, тенор. Народився в с.Вербівка Королівства Галіції і Володимирії, мистецтву співу навчався у закладах міст Львова і Мілана. Співав на сценах театрів Львова, Одеси, Києва, Тбілісі, а також у країнах Західної Європи, в Канаді і США, виконував твори Н.Нижанківського, Д.Січинського, М.Лисенка і ін., дружив з П.Тичиною, О.Вишнею, Л.Курбасом, І.Паторжинським. Від 1938р. проживав у Канаді. У 1917-1921 роках брав участь у розбудові Західно-Української Народної Республіки. Полишив літопис свого життя ‒ «Спогади»

4 ч. ‒ минає 130 літ від народження Романовський Віктор Олександрович (1890-1971), історик, археограф. Народився у м.Глухові, освіту здобув у Київському ун-ті, викладав у вишах. У період поставання Української Народної Республіки працював в урядових установах. З 1921р. ‒ науковець Національної академії наук України. Зазнав комуністичного терору: арешти, звільнення з роботи у період Голодомору, а в 1935р. був відправлений у концтабір. Останні роки мешкав у Ставрополі. Є автором численних праць з історії України 17-18 ст., зокрема, «Друкар Іван Федорович», «Хто був Самовидець» і ін., а також з архівографії та архівознавства.

5 ч. ‒ 160 років від дня народження Ляскоронський Василь Григорович (1860-1928), історик, археолог, етнограф. Народився у м.Золотоноші на Черкащині, студіював у Київському ун-ті. Здійснив переклад праці французького вченого Г.Боплана «Опис України», досліджував городища, кургани в Середньому Придніпров’ї, є автором праці «Історія Переяславської землі з найдавніших часів й до половини ХІІІ ст.». На підставі знахідок римських монет І-ІІІ століть висловив припущення про існування Києва вже у той час.

5 ч. ‒ минає 140 років від народження Верховинця Василя Миколайовича (1880-1938), композитора, диригента, хореографа, етнографа, педагога, співака, хормейстера. Народився в с.Старий Мізунь в Галичині, освіту здобув в учительській семінарії, був надзвичайно обдарованою людиною. Став першим теоретиком українського народного танцю, є автором наукових праць: «Українське весілля», «Українські танці» і ін. Таку потужну народну силу української духовності в одній особі тоталітарний режим стерпіти не міг, тому митця було тричі арештовано ‒ в1927, 1932 і 1937 роках, піддано жорстоким тортурам, у квітні 1938 р. розстріляно. З ініціативи Спілки композиторів України в 1958 р. посмертно реабілітовано.

5 ч. ‒ 130 років тому народився Грицак Євген Михайлович (1890-1944), мовознавець, етнограф, публіцист, педагог, громадський діяч. Народився у с.Пиратитн в Галичині, навчався у Львівському і Краківському ун-тах, став доктором філософії. У І Світову війну стояв в обороні українства проти царсько-московського загарбництва, згодом брав участь у розбудові Західно-Української Народної Республіки. Є автором наукових праць з мовознавства, літератури, історії, педагогіки, підручників з української мови, словників. Полишив «Короткий запис спогадів (Для самого себе)». Загинув у таборі переселенців в Словаччині від московських визволителів-загарбників.

5 ч.‒ 1930р. московсько-кремлівський каганат видав циркуляр про пришвидшення темпів «колективізації». Так людоїдний режим пришвидшено готувався до тотального розбою-пограбування українських селян, ціллю якого було його фізичне винищення, урешті ‒ самої української нації.
7 ч. ‒ минає 90 років від народження Денисенко Володимир Терентійович (1930-1984), кінорежисер, сценарист, педагог. Народився у с.Медвин на Київщині, освіту здобув у Київському театральному інституті, стажувався в О.Довженка. Творчість митця була гостросоціальною і безкомпромісною, за його режисурою і сценаріями знято кінострічки «Повість про жінку», «Важкий колос», «Сон» і ін. Ще в студентські роки зазнав репресій від тоталітарного московства ‒ у 1948р. засуджений на 5 років таборів за «український буржуазний націоналізм. Дід митця Яків у період Української революції 1917-1921рр. брав активну участь у повстанському русі.

10 ч. ‒ 110 років від дня народження Кобів Йосип Устимович (1910-2001), філолог, письменник, перекладач. Народився у м.Львові, студіював у Львівському ун-ті, де продовжив викладацьку і наукову діяльність. У 1973р. зазнав репресій від московсько-комуністичного режиму: позбавлений права на захист докторської дисертації і звільнений із нз, поновлений лише у 1991р. Є автором багатьох перекладів творів мислителів і письменників Античності, це «Поетика» Арістотеля, «Діалоги» Платона і ін., у співавторстві видав збірку античних новел «Дамоклів меч».

12 ч. ‒ 140 років тому народився Безкоровайний Василь Васильович (1880-1966), композитор, диригент, піаніст. Народився у м.Тернополі, студіював у Львівській Політехніці і Консерваторії, займався педагогічною діяльністю, заснував хор Боян, філії музичних навчальних закладів. В 1944р. емігрував до Австрії, з 19048р. проживав у США. Полишив багату музичну спадщину,є автором «Української різдвяної увертюри», хорів «Думи мої», «Садок вишневий», дитячих казок, оперет, псалмів, обробок народних пісень і ін.

13 ч. – 120 років від дня народження Ковіньки Олександра Миколайовича (1900-1985), сатирика, гумориста, фейлетоніста. Народився в с.Плоске на Полтавщині, закінчив інститут народної освіти. У період визвольного руху українського народу 1917-1921 рр. перебував у складі Армії Української Народної Республіки. Не затишно було О.Ковіньці і в «мирний» час, бо його фейлетони занадто дошкулювали бюрократів, кар’єристів, хабарників, тому ця обставина, помножена на минуле і на національний чинник, привела до арешту в 1934 р. та 10-ти рокам таборів без права повернення в Україну і повторного арешту в 1950 р. Попри 20-літню «перерву» письменник написав 30 книг сатири й гумору, він є автором творів «Новели про химери», «Коти і котячі хвости», «Кутя з медом» і ін.

15 ч. ‒ минає150 літ від народження Лазарчук Андроник Григорович (1870-1934), художник, педагог, Народився у с.Уховець на Волині, мистецтву навчався у Почаєвській Лаврі та Петербурзькій Академії мистецтв, все життя навчав малюванню українських дітей в нз міст Почаєва, Ковеля, Кременця, Конотопа і Борзни, виховав цілу плеяду відомих художників, ілюстрував журнали «Рідний край», «Молода Україна». Брав участь у розписах українських храмів, став ініціатором заснування Борзнянського краєзнавчого музею. Підтримував стосунки з родиною Лесі Українки.

17 ч. 150 років тому народився Левицький Євген Йосипович (1870-1925), громадський і політичний діяч, публіцист. Народився у с.Качанівка Кородівства Галіції і Володимирії, вивчав право у Львівському та Віденському ун-тах, здобув накову ступінь доктора права. Став одним із лідерів студентського руху, у 1892р. був обраний головою ІІ Всеслов’янського студентського конгресу у Відні, разом з І,Франком, М.Павликом і ін. ініціював створення першої української політичної партії ‒ Русько-української радикальної партії, брав у участь у розбудові Західно-Української Народної Республіки.

21 ч. – минає 30 років з часу проведення 1990 р. символічної акції – «Живий ланцюг єдності України», Тоді, з ініціативи Народного Руху України, майже 3 млн. людей взялися за руки і з’єднали міста Івано-Франківськ і Київ, через Львів ‒ у переддень 71-ої річниці Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Це була одна з наймасштабніших акцій у світовій історії і стала ще одним кроком до здобуття незалежності Україною, яка тепер щорічно 22 січня відзначає День проголошення Державності і Соборності України.

23 січня – 160 років з часу друку повного «Кобзаря» Т.Г. Шевченка (1860). Видрукувано в друкарні П.Куліша в Петербурзі накладом в 6050 примірників, за сприяння українського мецената П.Ф. Симиренка. Перше видання здійснено 1840 р., а в 1844 р. передруковано з доповненням поемою «Гайдамаки».

25 ч. ‒ 120 років тому народився Добржанський Феодосій Григорович (1900-1975), вчений-генетик. Народився у м.Немирів на Поділлі, освіту здобув у Київському ун-ті, викладав зоологію у вишах, з 1927р. мешкав у США. Став видатним вченим у галузі генетики, почесним доктором низки ун-тів США, Німеччини, Австралії, Італії і інших країн, засновник експериментальної і популяційної генетики, а також співавтор синтетичної теорії еволюції.

27 ч. – минає 230 років від дня народження Гулака-Артемовського Петра Петровича (1790-1865), письменника, вченого, поета, перекладача. Народився в родині священика у м. Городище на Черкащині, навчався в Харківському ун-ті, де згодом став деканом ф-ту словесності, а далі - ректором закладу. Складав байки, казки, притчі, вірші, балади, перекладав Ж.Руссо, А. Міцкевича, Й.Гете. Найбільш гострим твором української літератури ХІХ ст. була його байка «Пан та собака», спрямована проти кріпацтва. Його перу належить також твори: «Батько й син», «Справжня добрість», «Цікавий і мовчун» і ін.

28-29 січня – 1930 р. владними каганатом червоної Московії ‒ було інспіровано скликання третього Всеукраїнського православного церковного собору, який «виніс рішення» про саморозпуск Української Автокефальної Православної Церкви, а цим і – церковної автокефалії. Негайно розпочалося масове закриття парафій з ярликом «контрреволюційних націоналістичних релігійних об’єднань» і до повної їх ліквідації 1936 р. Такі дії чиняться і наразі.

22 січня ‒ День Соборності України. 29 січня – День пам’яті Героїв Крут.


30 ч. ‒ 160 років тому народився Бердяєв Сергій Олександрович (1860-1914), поет, прозаїк, літературний критик, перекладач, публіцист. Народився у м.Києві, попри здобуття медичної освіти, цілком поринув у літературну творчість, друкувався у виданнях «Діло», «Буковина», «Громадська думка», сам видавав часопис «По морю і суші». Досліджував творчість українських письменників. Маючи феноменальні здібності до мов, володів понад десятьма мовами народів Європи, здійснив численні переклади. Є автором поезій «До України», «Моїм синам» і ін.

30 ч. ‒ минає 90 літ від народження Нестайко Всеволод Зіновійович (1930-2014), письменник. Народився у м.Бердичеві на Житомирщині, освіту здобув у Київському ун-ті, займався редакційною працею. Став класиком сучасної української дитячої літератури, у доробку близько сорока книг оповідань, казок, повістей і п’єс для дітей, це «Казкові пригоди Грайлика», «Тореодори із Васюків», «Робінзон Кукурузо», «Вітька Магеллан» і ін.

31 січня –1990 р. архієрейський Собор Російської Православної Церкви прийняв «Положення про екзархат», яким РПЦ в Україні перейменовано на УПЦ. За висловлюваннями громадських діячів, правозахисників України - це є продовженням великодержавного імперства, черговий демагогічний захід, який не прояснює, а заплутує життя, що є недопустимим у високодуховному релігійному світі. У 1924 р. Собор східних патріархів у Томосі ще раз засвідчив про неканонічність підпорядкування Київської митрополії – Москві 1686 р.

У січні 310 років тому помер Палій Семен Пилипович (1640-1710), білоцерківський полковник, керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гніту у Правобережній Україні в кінці ХVII- на початку XVIII ст. Народився в м. Борзна на Чернігівщині, освіту здобув у Києво-Могилянській Колегії, мав великі військові і організаційні здібності. У 1683 р. його загін брав участь у розгромі турків під Віднем. Основною ціллю його було визволення Правобережної України і приєднання до Гетьманщини і силу для цього черпав від простонароду, але з-за загарбницьких інтриг Московщини, в яких Україні відводилась роль жертви, - зреалізувати її було неможливо. Ним засновано Фастівський, Богуславський, Брацлавський та Корсунський полки. Оспіваний у народних легендах і піснях.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1