Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

Віхи історії України, червень 2020 рік

1 червня – Міжнародний день захисту дітей.
Щорічно в Україні та по всьому світу відзначається
це свято, яке покликане привернути увагу до
захисту прав дитини. 1 червня 1925 року в Женеві
відбулася перша міжнародна конференція, у ході
якої обговорювалися проблеми дітей. Цілком
імовірно, що це й підштовхнуло в подальшому
відзначати День захисту дітей саме 1 червня.
Офіційне ж рішення заснувати Міжнародний день захисту дітей було
ухвалене в листопаді 1949 року конгресом Міжнародної демократичної
федерації жінок, і вже в 1950 році 1 червня було відзначено перший День
захисту дітей.

3 червня – 475 літ від народження Івана
Вишенського
(1545-1620), письменника-полеміста.
Народився у м. Судова Вишня на Львівщині, був
високоосвіченою людиною, патріотом, гуманістом.
Виступав проти покатоличення та ополячення
українського люду, визиску селян феодалами. Не
мирячись з феодальним ладом Речі Посполитої,
пішов у ченці до Афонського монастиря у Греції.
Відомо всього 16 творів письменника, серед них – збірник роздумів і
звернень «Книжка». У «Позопище думне» уперше описано в літературі
життя нижчих верств суспільства – селянства. Твори вирізняються
багатством словника, використанням живої народної мови. І. Франко
присвятив видатному українцю поему «Іван Вишенський».

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей
жертв агресії. 19 серпня 1982 на своїй
надзвичайній спеціальній сесії з питання про
Палестину, Генеральна Асамблея, «будучи
приголомшеною величезною кількістю безневинних
палестинських і ліванських дітей - жертв актів
агресії Ізраїлю», постановила відзначати 4 червня
кожного року як Міжнародний день безневинних
дітей - жертв агресії. Порушуючи тему дітей і їх майбутнього, неможливо
сьогодні не згадати про те, що є діти, у яких немає сьогодення - це діти,
що перебувають в зоні воєнних конфліктів. Навряд чи ведеться
статистика, яка враховує, скільки дітей гине під час локальних конфліктів
по всьому світу. Але для того, щоб громадськість не забувала про те, що
під час війни гинуть не тільки солдати, ООН заснувала Міжнародний
день дітей - безневинних жертв агресії. На жаль, для України ця дата
знайома. За даними моніторингової місії ООН станом на 1 червня 2019
року на Сході України загинуло 147 дітей, поранено - 363 дитини.
Близько 200 тисяч дітей в Україні є внутрішньо переміщеними особами.
Статус дітей-жертв війни отримали 22 846 дітей.

6 червня – 165 років від дня народження Івана
Михайловича Садовського
(1855-1911),
мікробіолога, анатома, ветеринарного лікаря.
Народився на Сумщині, закінчив Харківський
ветеринарний ін-т, де згодом став професором, а з
1904 по 1907 рр. був директором Варшавського
Ветеринарного ін-ту. Свої наукові здобутки виклав
у працях з ветеринарії, анатомії, хірургії,
епізотології. Є співвинахідником вакцини проти сибірки.

- 135 років тому народився Михайло Венедиктович
Микиша
(1885-1971 рр.), оперний співак (тенор),
педагог, громадський діяч. Народився у м.
Миргороді, розпочинав зі співу у церковному хорі.
Під час навчання проживав у будинку композитора
М. Лисенка, де познайомився з М. Коцюбинським,
Л. Українкою, І. Франком, К. Стеценком і ін. Володів
красивим сильним голосом широкого діапазону,
велике місце у репертуарі займали твори М. Лисенка, а партнерами по
співу були М. Литвиненко-Вольгемут, Ф. Шаляпін і ін.

7 червня - 90 років з дня народження Івана
Кандиби
(1930-2002), правозахисника, політв’язня
радянського режиму, члена-засновника Української
гельсінської групи. Народився в селі Стульно на
Холмщині (нині Польща), в селянській родині. 1945
р. родина Кандиб була насильно переселена до
УРСР. 1953 р. закінчив юридичний факультет
Львівського університету. До 1961 р. працював у м.
Глиняни Львівської області нотаріусом, народним суддею, адвокатом.
1960 р. познайомився з Левком Лук'яненком. Підтримав ідею створення
нелегальної марксистської партії Українська робітничо-селянська спілка
(УРСС), що виступала за вихід України зі складу СРСР. У 1961 р. 7
членів УРСС (серед них й Кандиба) були заарештовані. Іван Кандиба був
засуджений до 15 р. таборів суворого режиму. Звільнився в січні 1976 р.
Працював у майстерні з полагодження електроприладів та кочегаром.
Член-засновник Української гельсінкської групи. У 1981 р. Іван Кандиба
був заарештований, інкримінуючи співавторство і розповсюдження
антирадянських матеріалів. Того ж року був засуджений до 10 років
таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання з визнанням
особливо небезпечним рецидивістом. 5 вересня 1988 Іван Кандиба
помилуваний указом Президії Верховної Ради СРСР. Проте, звільнений
із в'язниці лише 9 вересня, після оголошення голодування на знак
протесту і вимоги президента США Р. Рейгана звільнити політв'язня.
Брав участь у створенні Всеукраїнського політичного об'єднання
«Державна Самостійність України» (ДСУ). Помер 8 листопада 2002 р.
Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

8 червня –165 років від дня народження Наталії
Іванівни Кобринської
(1855-1920), письменниці,
організатора жіночого руху в Україні. Народилася в
с. Белелуя на Івано-Франківщині у родині
священика. Стояла біля витоків українського
фемінізму, спрямованого не на руйнування, а на
будівництво і творчість, організувала першу жіночу
організацію «Перший вінок», з якою співпрацювали
Л. Українка, Д. Чайка, І. Франко, О. Пчілка і ін. Є автором оповідань
«Брати», «Свічка горить», «З-під гуку гармат» і ін. Була наставницею
майбутньої письменниці О. Кобилянської.

15-16 червня – 1775 року царсько-московське
військо зруйнувало Запорізьку Січ
за наказом
Катерини ІІ. Православні москалі традиційно
поглумилися і над одновірними святилищами.
Масштаби трагедії, катастрофи для українства
можна збагнути, поглянувши бодай на історичні
передумови появи Січі: суспільно-політична та
військово-адміністративна організація українського
козацтва, що виникла в кінці 15 ст. як протиставлення колонізації,
феодальному і національному гніту і – пробудження самосвідомості
українського народу. Ця історична сутність Січі визначила і дії її
погромників: землю роздано поміщикам, козаків покріпачено, кошового
отамана Петра Калнишевського, попри численні найвищі нагороди від
імперії, а також звання генерал-лейтенанта за захист її інтересів, довічно
було ув’язнено в Соловецькому монастирі, який одноразово слугував у
московитів і за буцегарню, така ж доля спіткала і козацьку старшину.
Але 5 тис. козаків втекло на підвладну Туреччині територію в гирлі
Дунаю, де і було засновано Задунайську Січ. А сам кошовий отаман,
попри нелюдські умови одиночної камери, пережив не тільки своїх
глумливників, але й їх поганських наступників, проживши ще 26 років і
помер у 113-літньому віці.

17 червня - 90 років з дня народження Михайла
Гориня
(1930-2013), психолога, правозахисника,
політв’язня радянського режиму. Один із видатних
громадських і політичних діячів Галичини, борець з
комуністичним режимом за незалежну Україну,
постать якого ще недостатньо оцінена істориками,
а його політичні принципи не завжди сприймалися
українськими політиками.

19 червня 1205 року загинув князь Роман
Галицький
поблизу польського м. Завихвост у
поході проти краківського князя Лешка Білого. Був
видатним полководцем, лицарем, державним
діячем, дипломатом. Утворив Галицько-Волинську
державу, об’єднав руські землі. Стоїть поряд з
визначними особистостями – Ярославом Мудрим,
Володимиром, Святославом. Його син князь,

король Данило Галицький успадкував усі чесноти батька.

21 червня – 130 років тому народився Петро
Іванович Франко
(1890-1941), педагог, письменник,
син Івана Франка. Народився в с. Нагуєвичі
поблизу м. Дрогобича, закінчив Львівську
Політехніку, вчителював у гімназіях. Належить до
співзасновників дитячо-юнацького патріотичного
руху «Пласт», був членом Наукового Товариства
Шевченка (НТШ). З 1914р. – командир легіону
Українських Січових Стрільців, у період національно-визвольного руху
1917-1921рр. воював у складі Української Галицької Армії. Опісля
працював у різних наукових установах, в т. ч. і в підрадянській Україні,
автор 36 винаходів. Під час примусової евакуації влітку 1941р. був
знищений НКВС. Є автором творів «Пластові ігри та забави», «Іван
Франко зблизька», «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії» і ін.

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті
жертв війни в Україні.
Згідно з переписом,
проведеним у січні 1941р., населення Української
РСР складало 41.6 млн., а в 1946 р. лише 27.4
млн. осіб, тобто зменшилося на 14,2 млн.
людських душ. Але це лише так звані прямі втрати,
без урахування, в тім числі, і щорічного приросту
населення. Наш народ вшановує світлу пам'ять
мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга
світова війна, яка горем і болем вона увірвалась в кожну українську
домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Наш
священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв
перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен
нацизму. Сьогодні, потерпаючи від кривавої російської військової агресії
на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та
безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову зі зброєю в руках
захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний
вибір. Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

28 червня минає 24 роки з дня прийняття Конституції
незалежної України,
і 310 років (квітень 1710) з часу
появи першої в світі конституції, - також української.
Перша – не була впроваджена, бо приймалася у
вигнанні, друга ж, в умовах панування правової
зневаги, є, здебільшого, лише приводом для
висловлювань і дій під претекстом «На мою думку».

Над випуском працювали:
Степан Герилів,
Володимир Пилипенко,
Анна Волканова
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1