Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

 Бердянська ПросвітаУсі записи

Юрій Липа

Дата публікації 19.06.2020   Час публікації 21:58:15   Переглядів 267   Коментарі 0   Хто опублікував Бердянська Просвіта
Юрій Липа
ВИДАТНІ ПОСТАТІ УКРАЇНИ

Сиріч у травні 5 числа виповнилося 120 років від дня народження Липи Юрія Івановича (1900-1944) , - громадського діяча, письменника, поета, публіциста, історіософа, лікаря, одного з ідеологів українського націоналізму, автора української геополітичної концепції.
Юрій Іванович поклав своє життя за волю, за державність українського народу. Людожерне московство довгі десятиліття держало у забутті пам’ять про цю велику самовіддану людину, духовно обкрадало українське суспільство, табуюючи-нищачи його надзвичайно вагомий духовний спадок.
У 2005 році видавництво ”Каменяр“ започаткувало десятитомне видання творів Юрія Липи. До першого тому ввійшли поетичні твори зі збірок ”Світлість“, ”Суворість“, ”Вірую“, а також переклади світової поетики.
Ось вірш - ”І прийде час“ - зі збірки ”Вірую“:
І
І прийде час, коли твої учинки
Обернуться й повстануть проти тебе;
Як вояки зберуться навкруги
І зброєю грозитимуть тобі,
Нагому й безборонному.
. А потім
Посходяться ще вчинки-фарисеї
І відчитають лживі обіцянки,
І вимагатимуть, щоб сповнив ти їх;
І прийдуть ще повії по заплату.
Ти всіх приймеш без слова. Тільки станеш
І вислухаєш кпин, погроз і лайок,
І сповнишся гіркотою страшною,
І, очі звівши, скажеш: - Боже, де Ти, де Ти?
І на той жаль бездонний Світло скаже: - Тут.
І на той смуток Світло загориться,
І юрби вчинків, з′єднані у Світлі,
Закаменіють, збліднуть, відійдуть,
І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя...
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
- Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись...

ІІ
О, вийти б несподівано з неволі
Тілесности - на простір, виднокруг,
І буть як вітер і як день у полі...
Радіймо, серце, - ось приходиь Друг,
Той Друг, що лагідний, що - в брамі, на сторожі
До світла іншого, де інші квіти. Божі.

ІІІ
Пребудь в мені! Все ближче ночі тінь,
І тьма - густіша. Боже, в далечінь
Відходять блага й сили помічні,
Безпомічному поможи мені!

Наш день малий, він швидко проплива.
І втихне сміх, і слав минуть слова, -
Нехай же змінні загасають дні,
Ти, що - незмінний, о пребудь в мені.

Молю Тебе! Не будь лишень на мить,
А, як до учнів, злинь, щоб говорить.
Як лагода, як визвіл, заясній,
Не проминай, - зостань в душі моїй!

З′явись і сповнись мною! Борони
Від страху жить, від труду, що як сни, -
Хто ж, як не Ти, підпора й провідник,
Що в сонце й бурю вестиме повік?

Свій хрест подай, як звідси буду йти,
Шлях освіти, верхівлі освіти,
Де рай цвіте, а не чуття земні.
Життя чи смерть, - а Ти пребудь в мені.
0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1