Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

ГЛЕЙНА ”РАПСОДІЯ“

ГЛЕЙНА ”РАПСОДІЯ“
або
Про скептичну тяглість

Не єдифально в минулому доводилося чути за різних обставин скептицизм від старших людей у бік молоді на кшталт - ”ех, хіба це молодь, от як ми були молоді…(!)“, - тобто заключна частина, після скепсису, вирікалася прямо з якимсь піднесенням, навіть з пафосом, тобто був цілий тобі речитатив.
Або простіше мовилося-набалакувалося: ”ну й молодь же пішла…“ - тобто в натяковому розумінні - така-сяка.
Але ось яка бувальщина трапилася у селі Нововасилівці на Бердянщині, яка, здавалося б на перший погляд, у принципі не могла прояснити сутність зазначеної зарозумілості старших. Та ба - ні, і прояснила і спростувала.

Отож копає батько-фронтовик з трьома синами-соколами криницю у своєму дворі в селі Нововасилівці, що на Бердянщині (первинно-історичне найменування - Кенегес, що походить від назви племені і сягає у сиву давнину). Це було десь на початку 50-х років минулого століття. До речі, то був якраз отой чоловік, про якого колись йшлася мова (він сам оповідав) у друку на тему німецько-радянської війни - під назвою ”Війна - смерть, спогади - плач“.

Отже, вже глибоченько копачі врізалися у землю, тому й глей-глина пішла добряча, жирна, яка колись може знадобитися у виробленні цегли-саману для будівництва нової хати або літньої кухні, сараю, чи для валькування горища, урешті, для мазки стін, змішавши її з кінським навозом тощо. Тобто тут маємо справу з такою необмеженою - майже захмарною - творчою багатожанровістю, яку годі й ще будлі-де угледіти-почути, хіба що ще у музичній царині. Тому отой добірний глей вони копичили в окремий терикон-насип.

Хочу зазначити ще одне - ”до речі“. Виготовлення саману, валькування горища, як відомо, робилося толокою, тобто гуртом, образно кажучи, - усім селом. Я бачив у Пурхівці ці толоки і навіть брав у них участь. Найближчим часом маю велике бажання розповісти про них, а значить знову й знову - і про Пурхівку.

Отже повертаємося до копачів, які злагоджено продовжують вгризатися у жирну тверду глину. Аж гульк, йде по вулиці старезний дідусь та й за традицією завітав у двір, щоб побажати оте, зазвичай, - «Бог у помічь». Копальники поставали, батько подякував за всіх. А дідусь тим часом присів на купу якраз отої добрячої глини, взяв грудку, пом’яв її, легенько скривився та й каже несподівано: «Ех, хіба це глина! От раніше була глина, ото - глина!».

Як бачите-видко, навіть і такі бувають ”паралелі“ і ”меридіани“, які неочікувано легко спростовують, здавалось би - неспростовне, і все розставляють на свої місця.

0

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1