ПРО КРАСНОКРОВНИЙ УТОПІЗМ

24.08.2020

15:31:28

122

Бердянська Просвіта

"Тату, лізе чорт у хату"!
— "Дарма, хоч і два, аби не москаль". (Українська поговірка).

Років зо тридцять тому або й того більше, коли переглядав московську марксистсько-ленінську макулатуру, у якій, зокрема, чорним по білому писано про всіх західноєвропейських соціалістів, вЂ• це, приміром, про Фур’є, Сен-Сімона, Оуена і інших, що вони були, ”утопістами“, бо ж, бачте - такі-сякі - не передбачали заколотного захоплення влади, не допускали пролиття крови, ба натомість влаштовували для прикладу спільноти, які чинили-жили по їхнім моделям-проектам, - то це все сприймалося за чисту монету.
І тільки з часом прийшло прозріння, що насправді утопістами були не згадані соціалісти, а москвинсько-більшовицька бандота, на чолі з відомими хвігурантами, бо це вони улаштували кров’яний потом, у якому захлинулися мільйони і мільйони людських життів. Отже якраз тоталітарне московське начиння-кельбухи, найменоване так званим ”більшовизмом“, а не хто інший, були утопістами - і в крові, і у псевдонауці.
Але хочу завважити, що ще раніше, коли я смиренно сидів на студентській лаві, вже тоді відчув антинауковість-примітивізм, але лише у ”предметі“ - ”політекономія соціалізму“, у якому, наприклад,щоб приховати ту ж саму експлуатацію робочої сили, що й при капіталізмі чи феодалізмі тощо - поняття ”добавлена вартість“, створення добавленої вартості було замінено на дурисвітське - ”ножніци цен“. Але обдур на тому не закінчувався у цій темі, бо ж не про всі ”ножніци“ там велося-плуталося, приміром, про гулагні - нічичирк.
Як відомо, вся історія нечуваних злочинів московського червоного терору упродовж двадцятого століття ширмувалася «”вченням“ марксизма-лінінізма». З Леніним - ”всєгда жівим“, тут все ясно, він навіть не виходячи з кабінету, - чинив терор і цим навіть хизувався. Пригадую, таки дійсно, у приспіві пісні, де затягувалося - ”Лєнін всєгда жівой…“ - а це було і в 1960-их у школах на уроках співів (не видумую, бо й сам співав), так ось ”вождь рабочіх“ дійсно і тоді ще був живий - і ще потім довго, бо ж репресії царювали й надалі.
А ось як тоді Марксу бути, який, як співається в одній тій же таки московській пісні - ”…і вовсє нє прі чьом“, а ним лише прикривався, як фіговим листком, московський людобійний режим під кривавими ”ознамєнованіямі“?
Та Карл Маркс, як ото кажуть, ніби у воду глянув, ніби передбачаючи вплутування його москвинами у таке чорно-криваве болото … заздалегідь ще за життя вирішив їм, так би мовити, помститися, написавши у 1856 році - правду про Московію, про москвинів, то була праця ”Таємниці дипломатичної історії ХІХ століття“, де обґрунтовано довів і назвав Московію, москвинів по їх сутності: ”Не сувора слава нормандської доби, а криваве болото монгольського рабства було колискою Московії, а сучасна Росія є нічим іншим, як трансформацією останньої. Страшна й огидна школа монгольського рабства виховала й зростила Московію, яка набула сили лише завдяки тому, що стала віртуозом у вмінні навчати, як бути рабом. Навіть після свого звільнення Московія далі грала свою традиційну роль раба, що став паном.“
Отож тепер і ми, сучасники, бачимо: ким би москвини не були у замкненому рабському колі абсолютизму вЂ• чи то царатного, чи секретаратного, або президентаратного, чи будь-якого іншого потворства, - агресії, загарбництва, бандитизму, розбою, урешті, ненависті від них - не буде ні кінця, ні краю. Така психологія рабів: ненавидіти і робити рабами інших… ради самозбереження і панування.
Отже Московія є анклавом, анахронізмом, звалищем ”абнульонних“ цивілізаційних надбань людства.
Із-за багатовікових набігів рабів-москвинів на народи, яким страшенно не поталанило бути по-сусідськи з ними, впливів, розпочинаючи від - нищення і аж до - ”ану гаварі са мной, с намі па-русскі“, вЂ• не уникнути, тобто існує перспектива приреченості на животіння: у тій чи іншій формі-стані залежності-загарбаності.
Щоб не бути голослівним, наведу два коротких приклади. Ще зовсім недавно ми всі без виключення були свідками того, що (або вЂ• як) - навіть маленький, але москвинський - раб-пан Путін перетворив здоровенного - навіть президента(!) - Януковича… в оконечного раба.
Інший аналогант - Лукашенко.
Далі - буде?

Володимир Пилипенко

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або