“ОДА” АНТИУКРАЇНСТВУ

01.04.2021

19:25:40

Бердянська Просвіта

(Пародія на віршування - про пародію на людування)

Я не належу сам собі,
я – що бур’ян, без коренеплоду гичка,
доки не ляжуть на моїм столі:
“Кобзар”, “Історія Русів”, ”Літопис“ Величка.

Хто я тепер у дзеркалі буття?
Який відбиток по собі залишу?
Мій образ нині – найчорніша чорнота,
душа гниттям несамовито дише.

Я і шахрай, шайкар, кланіст,
гарант блюзнірства, беззаконня,
владник-хабарник, корупціоніст,
грабіжник заробітку – “у законі”.

В мені тепер сидять: садист,
москвинськомовець “родовитий”,
новітній комуніст, соцпрогресист, соцдемократ,
регіонал, ”опзж“ та ”за життя“ - чужим повиті.

Наразі я у сатанинстві
душі мільйонами гублю,
у тіні, у ”вовчачім судочинстві“
невинних винними ”на палю садовлю“.

Мій ворог- ворогів – Плутарх,
я до грошей великий ненажера,
сп’янілий злидньоробний олігарх,
я – гидло на “Cherokee” і “Pajero”.

Чим здивувати ще цей світ?
Що, врешті, – звичайнісінький злочинець,
що - найгнусніший паразит,
то і напевне – антиукраїнець!

Я не належу сам собі,
я – що бур’ян, без коренеплоду гичка,
бігме, не забринять в моїм єстві
”Кобзар”, “Історія Русів”, “Літопис“ Величка!..

(Написане у 2004 році, з наступними багаторічними доповненнями).

В. Пилипенком.

<

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або