ФАНТАСМАГОРІЯ СКАЗУ | |
![]() Якби уявити людину, яка впала з неба і нічого не знає про земне… і їй розповісти про Україну, бодай за останнє століття-півтора: як ця хліборобська Мекка, плутаючись до деякої міри сама по собі у відносинах з приводу землі, а надто з причини ”сприяння“ могольного сусіднього московства, і яка пережила з-за нього тотально погибельні голодомори… та попри таке(!) ”їде“ далі лише на ”деяких змінах до земельного законодавства“…(?!) То тоді з неба впала людина, трохи оглянувшись навкруги, мабуть, для порівняльного аналізу - зі здивуванням завважила б про наступне: ”От у собаки, якщо їй показати їжу, то в неї розпочинає виділятися слина. І вона не винувата, бо це дія її умовних та безумовних рефлексій. Ось такою собакою для України - але скаженою собакою - є сусідня Московія-РФ: вона, не моргаючи, свердлить своїми очами Україну, у неї весь час і без кінця-краю тече слина-піна. І вона також не винувата, бо є ― собачою натурою… зі - скаженістю. То ж цю московсько-собачу рефлексію-приреченість, яка завжди має перспективу - перманентного оскаженіння, треба враховувати скрізь і повсякчас геть в усьому і, перш за все - у земельному законодавстві… бо може вгризтися, як і колись, як і наразі, й оком не моргне… і загарчить, що, мовляв, так і було, і що все… «ісконна рассєйскає»“, ”радно-ґаванноє“. В.Пилипенко Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або Онлайн: 1
| |
|