Смайлики
X
Вставити зображення
X
Якщо потрібно завантажити зображення з комп'ютера, користуйтесь img-host.org.ua
Вставити відео
X
завантаження
 Неввічливо поводиться на сайті, це мене ображає
 Агресивні дії або залякування
 Це брехливі та образливі слова, які не відповідають дійсності
Повідомити
Відміна

Пам′яті жертв голодомору присвячується

Пам′яті жертв голодомору присвячуєтьсяБагатостраждальна історія нашого народу. Ми не можемо забути її чорних сторінок. Пам′яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду у 1932-1933 роках, пам′яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, був присвячений мітинг-реквієм «І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Біля Пам′ятного знаку жертвам Голодоморів, що на Меморіалі Слави зібралися керівники району і міста, депутати місцевих рад, представники політичних партій, керівники та делегації трудових колективів підприємств, установ, організацій, мешканці міста, учні шкіл.

- …Пекло, створене в Україні на початку ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії, - щемливо зриваються слова із вуст ведучих Алли Гончаренко та Артема Нижника. - Мільйони синів і доньок, мільйони невинних людей, наших земляків були без жалю винищені Голодоморами. Тричі український народ переживав катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Роки страждань і смерті, які навіки вкарбувалися у наших серцях. Голодомори ХХ століття… Не було тоді ні війни, ні засухи на щедрих українських чорноземах, а була тільки зла воля одних людей проти інших. Це ж як треба було не любити свій народ, щоб влаштувати йому голодну катівню?..

За підрахунками дослідників з квітня 1932 по листопад 1933 року в Україні загинуло від 7 до 10 мільйонів громадян. За неповними даними у нашому районі голод забрав 1022 особи. У Хвалибогівській (нині Добропільській) сільській раді страшною голодною смертю загинуло 40 чоловік, у Воздвижівській - 167, Варварівській – 51, Новогригорівській – 26, Успенівській -89, Петрівській – 36, Новозлатопільській – 78, Санжарівській(нині Полтавській)- 177, Дорожнянській – 21, Туркенівській (нині Малинівській) – 133, Марфопільській – 69, Верхньотерсянській сільраді – 45 і в Гуляйполі – 90 чоловік. Люди вимирали цілими сім’ями…

- Сьогодні ми низько схиляємо голови перед жертвами Голодоморів, - говорив голова райдержадміністрації Анатолій КЛЕШНЯ. – Вдумайтеся, щохвилини від голоду безневинно гинули 17 громадян, щогодини – 1000, щодоби 25000. Дивлячись на події 32-33 років крізь призму сьогодення, можемо сказати, що то теж була так само справжня – і так само неоголошена! – війна проти України. Масовим убивцею нашого народу на той час був сталінський режим, який хотів знищити нашу Україну, знищити наш народ. І той, хто нині заперечує факт Голодоморів, ненавидить перш за все нас із вами, ненавидить наше майбутнє, наших дітей, наш дух. І сьогодні ворог окупував землі нашої країни, намагається роз’єднати нас, пересварити, посіяти поміж нас розбрат та ворожнечу. Тому в цей тяжкий час ми, як ніколи, повинні бути єдиними. Будьмо мудрими, пам’ятаймо уроки історії, зробімо все аби подібне жахіття ніколи не нависло над Україною!

В усьому світі не зафіксовано такого голоду як той, що випав на долю народу найродючішої і найбагатшої землі. І ніхто в світі точно не знає скільки невинного люду полягло. Старих, молодих, ненароджених…

- 1933 рік - це одна із найстрашніших сторінок нашої історії, - наголошувала вчитель історії ЗОШ №1 Наталія ЛУКАШ. – Чорне крило голоду тоді опутувало нашу землю. Понад 60 років замовчували від нас правду про його трагічні наслідки. І лише тоді, коли були відкриті архіви, вчені виявили справжні причини голоду, назвали імена конкретних винуватців… На десятиліття можна було засекретити архіви, замести сліди злочину, не раз переписати історію, але з людською пам’яттю нічого не вдієш, вона – вічна. Саме вона нині об’єднує нас… Сьогодні, у запізнілому каятті, у скорботі і журбі, давайте схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто безневинно поліг у страшний Голодомор.

Своє ставлення до трагедії висловила і учениця 11 класу колегіуму «Лідер» Марина СЕРЕДА:«Ми, молоде покоління, заново осмислюємо події минулого… Стоїмо перед всесвітом життя, стоїмо усі. Поруч з нами стоять десятки, тисячі, мільйони надій нашого народу і невинні душі народжених і ненароджених, що загинули не по своїй волі. Тепер ми просимо у Господа прощення і порятунку для нашої великої і могутньої держави. Ми згадуємо всіх матерів, що хоронили своїх дочок, накладаючи на себе руки від горя; батьків, що з останніх сил закривали очі своїм синам; дітей, що залишилися самі у цьому страшному світі. Ми молимося за них і віримо у щасливу зорю над нашою Україною. Віримо, що ніколи більше жовте обличчя голоду не вкриє снігом смерті вишневі садки нашої землі. Слава нашому народові, вічна пам′ять загиблим.

На своєму історичному шляху український народ зазнав чимало трагічних випробувань, однак все, що випало на його долю у той, нібито мирний час, затьмарило своєю жахливістю навіть воєнні лихоліття. І ми зобов’язані зробити все, аби пам’ять про невинно загиблих співвітчизників була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь.

Керівники району та міста поклали квіти та колосся до Пам’ятного знаку жертвам Голодоморів і разом із представниками громадськості взяли участь у Літії, яку провів настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського патріархату отець Григорій. Загиблих вшанували хвилиною мовчання і запалили поминальні свічки – символ скорботи, віри і надії.

Хай пам’ять про невинно убієнних згуртує нас, додасть нам сили, мудрості і наснаги для зміцнення нашої держави на рідній землі.

gprda.gov.ua

2

Посилання на публікацію

Щоб коментувати на сайті, авторизуйтесь через сайт або
FACEBOOK
.
Онлайн: 1